Наразі ще не подано жодної петиції

Крижопільське відділення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФс у Вінницькій області

Реквізити Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФс у Вінницькій області  

 24600 Вінницька область, смт Крижопіль, вул.Залізної дивізії,30.

тел. 2-67-60,  факс 2-67-34

РОЗПОРЯДОК РОБОТИ 

початок робочого дня – 8 год. 45 хв.

перерва на обід з 13.00 до 14.00 год

закінчення робочого дня: понеділок –четвер – 18 год. 00 хв.,

п’ятниця – 16 год. 45 хв.

вихідні дні: субота, неділя

НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ  ПРОВОДИТЬСЯ У ЦЕНТРІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

з 9 год.00 хв. до  20.00 год. (понеділок, четверг),

в суботу з 9 год. 00 хв. год  до 16.00 год

 

Найменування установи

 

ПІП керівника

Поштова адреса

Телефон

Крижопільське відділення

Могилів-Подільської ОДПІ

Сузанська

Людмила Степанівна

24600, смт.Крижопіль,

вул. Залізної дивізії, 30

2-67-34

 

Назва структурного підрозділу

ПІБ

Посада

Телефон

 Керівництво

Сузанська

Людмила Степанівна

 

Заступник начальника - начальник Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ

2-67-49

2-67-34

Сектор податків і зборів з юридичних осіб Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ

 

 

Жебричук Тетяна Петрівна

Завідувач сектору

2-67-42

 

 

 

 

 

 

2-67-34

 

Гріневич Інна Петрівна

Головний державний ревізор-інспектор

 

Гнатенко Наталія Станіславівна

Головний державний ревізор-інспектор

Сектор податків і зборів з  фізичних осіб

Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ

 

 

 

 

Буга Світлана Віталіївна

 

Завідувач сектору

2-67-57

Краснопольська Людмила Юріївна

Головний державний ревізор-інспектор

Снігур Світлана Степанівна

 

Головний державний ревізор-інспектор

 

Центр обслуговування платників

Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ

 

Куцоконь Майя Володимирівна

Головний державний інспектор

2-68-19

Бабій Любов Василівна

Головний державний інспектор

 

Крисюк Галина Василівна

Головний державний ревізор-інспектор

2-68-29

 

Табан Сергій Васильович

Головний державний ревізор-інспектор

2-68-54

 

Кісь Сергій Миколайович

Головний державний інспектор

2-68-72

 

Томашенко Павло Васильович

Головний державний інспектор

 
 

Жевега Вікторія Павлівна

Головний державний ревізор-інспектор

2-68-72

Сектор організації роботи Могилів-Подільської ОДПІ

Густенко Галина Володимирівна

Головний державний інспектор

2-68-19

Відділ аудиту Могилів-Подільської ОДПІ

 

Стасишена Світлана Віталіївна

Головний державний ревізор-інспектор

2-68-72

Цибуляк Юлія Григорівна

Головний державний ревізор-інспектор

► Крижопільська ОДПІ інформує:http://freemail.ukr.net/attach/show/13845204320541910763/1/7.11.2013-%D0%91%D0%90%D0%9D%D0%95%D0%A0-c-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%BC-%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE.gif

Приєднуйтеся до спілкування за допомогою сучасних електронних технологій

Електронне спілкування: Інтернет, e-mail,  Skype впевнено витісняє на другий план паперову бюрократію та черги.  На шляху перетворення в сервісну службу, для якісного та комфортного обслуговування платників податків та громадян ДФС України запроваджено електронні сервіси, які постійно вдосконалюються та перелік яких поповнюється. З різних куточків України сьогодні можна надіслати листи, запити, звітність, заяви  тощо, не відвідуючи фіскального органу. «Використання електронних сервісів та електронного документообігу у багатьох випадках потребує наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП), що дає змогу ідентифікувати підписувача та зберегти цілісність даних», -  зазначила керівник Крижопільської ОДПІ Людмила Сузанська. Працівники підрозділу АЦСК при Крижопільській ОДПІ надають послуги ЕЦП на безкоштовній основі, що робить їх доступними для кожного. До переваг використання ЕЦП можна віднести: 1) зручність (всі операції можна виконувати як з  робочого місця так і з будь-якого, де є доступ до мережі Інтернет), 2) економія часу (не марнується робочий  час на поїздки в транспорті та черги при поданні документації), 3) доступність (на безкоштовній основі), 4) універсальність (широкий спектр використання  - від подання звітності до участі у тендерах та інше). Процедура отримання ЕЦП займає не більше 20 хвилин на кожного клієнта. Для отримання ЕЦП необхідно надати до підрозділу реєстрації користувачів мінімальний пакет документів (ознайомитися з яким можна на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС - www.acskidd.gov.ua у розділі «Реєстрація користувачів», за телефонами відокремлених пунктів реєстрації користувачів  або безпосередньо  на інформаційних стендах в  інспекціях.  

Електронні сервіси – своєрідний діалог ДФС із громадкістю та бізнесом

На Крижопільщині неухильно зростає кількість платників, які подають податкову звітність в електронному вигляді. Так, у вересні поточного року100 відсотків звітності було подано платниками до Крижопільської ОДПІ дистанційно, за допомогою електронної пошти. Також, за жовтень місяць 51платників, які перебувають на обліку у Крижопільській ОДПІ, отримали сертифікати електронних ключів від Акредитованого центру сертифікат ключів ІДД ДФС України. А за підсумками десяти місяців 2015 року цей показник склав 527 осіб. Керівник Крижопільської ОДПІ Людмила Сузанська звертає увагу, що Акредитований центр сертифікації ключів надає послуги електронного цифрового підпису на безоплатній основі, а термін дії бюджетних ключів складає 2 роки. Для отримання ключів електронного цифрового підпису платникам необхідно звертатись до представників АЦСК, які знаходяться в приміщенні Крижопільської ОДПІ за адресою: смт. Крижопіль, вул. Піонерська, 30, 1-й поверх, ЦОП. Телефон для довідок (04340)2-67-60. Також, ознайомитися з Регламентом АЦСК ІДД ДФС України можна на офіційному інформаційному ресурсі askidd.gov.ua, де в розділі «Реєстрація користувачів» розміщено перелік реєстраційних документів (зразки їх заповнення) для кожної категорії платників податків та іншу корисну інформацію. 

Роботодавцям про типові податкові правопорушння

За словами начальника відділу доходів і зборів фізичних осіб Крижопільської ОДПІ Валентина Пастушенка у поточному році проведено 4 документальних перевірки підприємств з питань дотримання вимог  законодавства по податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску. Порушення податкового законодавства встановлені по результатах 4  перевірок, донараховано 10 тис. гривень. «Найчастіше податковим агентам доводиться сплачувати ПДФО. Тому виникає чимало запитань та помилок, пов’язаних із перерахуванням цього податку. Найпоширенішим видом порушення у частині нарахування, утримання, сплати та звітування з ПДФО залишається порушення платником встановлених строків перерахування до бюджету ПДФО», - зазначив Валентин Миколайович. Так, згідно п.171.1 ст.171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи. Податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Валентин Пастушенко зосередив увагу на тому, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу), тоб-то протягом календарного місяця. Тож якщо податковий агент недоплатив ПДФО до бюджету або взагалі не сплатив податок, а граничний термін для його сплати минув, то у разі виявлення цього факту на нього чекають фінансова та адміністративна відповідальність. Так, згідно п.127.1 ст.127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. За повторне порушення протягом 1095 днів - штраф у розмірі 50 відсотків,  ті ж дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше разів - штраф  в розмірі 75 відсотків. Поряд зі штрафом порушнику доведеться сплатити ще й пеню.  Крім фінансової відповідальності, за порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи статтею 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена і адміністративна відповідальність. «Водночас слід зазначити, що штраф не застосовується у разі якщо ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО виявляється податковим агентом самостійно під час проведення перерахунку та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року (абз. 8 п.127.1 ст.127 Кодексу)», - додав Валентин Пастушенко. 

Звернувшись за субсидією - маєш можливість отримати інформацію про стан обробки запитів щодо своїх доходів

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення». Зазначений сервіс надасть можливість у телефонному режимі  отримати необхідну інформацію в Інформаційно-довідковому департаменті ДФС, як громадянам так і працівникам органів соціального захисту населення, вказавши при цьому реєстраційні дані фізичної особи. Контактні телефони для отримання інформації: 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Загалом, з 1 травня 2015 року на рівні ДФС оброблено та надано інформацію про доходи фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, по 10 млн. запитах від 669 структурних підрозділів соціального захисту населення.

Доопрацьовано електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів»

Для покращення сервісного обслуговування платників при поданні податкових документів в електронній формі Державною фіскальною службою України доопрацьовано електронний сервіс «Реєстрація договорів про визнання електронних документів». Договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за № 320/15011. ДФС спрощено процес укладання Договорів про визнання електронних документів з територіальними органами ДФС, а саме, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів. Для формування та подання Договору розроблено нову форму (код форми J1391004). Додатково інформуємо про запровадження нового електронного сервісу управління ЕЦП. Такий сервіс надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб та самостійно визначити термін, на який відповідальній особі надається право підпису податкових документів (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера. Для формування та подання платниками інформації щодо ЕЦП в електронному вигляді до Єдиного вікна подання електронної звітності розроблено нову форму Повідомлення (код форми J1391102). До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Звертаємо увагу, що сформоване Повідомлення обов’язково підписується керівником електронним цифровим підписом, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

Набрала чинності нова декларація про майновий стан і доходи

З 17 листопада вступила в дію нову форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо її заповнення. Зазначений документ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. №859 та зареєстрований в Мін’юсті 26.10.2015р. №1298/27743. Нагадаємо, що ці зміни внесено з метою приведення декларації про доходи та Інструкцію у відповідність до Закону України від 28.12.2014 р. №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Головною новацією Декларації та додатків до неї є наявність граф для розрахунку військового збору. Серед нововведень слід виділити  також зменшення кількості додатків з семи до чотирьох. Зокрема, в новоприйнятих додатках передбачені розрахунки окремих видів доходів (витрат):

·         розрахунок ПДФО при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 ПКУ (додаток Ф1);

·         розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф2);

·         розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих з джерел за межами України (додаток Ф3);

·         розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф4).

Сама  форма Декларації складається як і раніше з восьми розділів, але вони частково видозмінені. Зокрема, доходи підприємців та фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, зазначатимуться окремими рядками у розділі ІІ, а не окремими розділами ІІІ та ІV, як було у старій формі декларації. Окремим розділом (ІІІ) виділена реалізація права платника податку на податкову знижку згідно зі статтею 166  ПКУ, яка раніше наводилась у додатку Ф6. Окрім того  розділ VІ нової Декларації  призначений для відображення реквізитів банківського рахунку для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку. В попередній редакції зазначені реквізити відображались в розділі І деклараційного документа. Також слід зазначити, що у відомостях про нерухомість (розділ VІІ) в окрему категорію виділено водойми, а у відомостях про рухоме майно (розділ VІІІ) необхідно вказати мотоцикли (мопеди) за їх  наявності. Варто додати у разі якщо ж платник податків вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам Кодексу, він має право надати доповнення за довільною формою  та зазначити цей факт у спеціально відведеній таблиці «доповнення до податкової декларації відповідно до п.46.4 ПКУ», вказавши стислий зміст мотивації доповнення. Крім того в Інструкції щодо заповнення декларації  уточнено, що Декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює: 1) календарному року для платників ПДФО - до 1 травня року, що настає за звітним; 2) календарному року для платників ПДФО - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. При цьому звернено увагу, що у Декларації, крім доходів від підприємницької діяльності, мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. 3) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Щодо подання декларації то її можна надати в контролюючі органи одним із таких способів: - особисто платником податку або уповноваженою на це особою; - поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Як і раніше, додатки є складовою частиною декларації і без неї не є дійсними. Показники у розділах II-V декларації та у додатках проставляються у гривнях з копійками.

Дані в паспорті замість картки – в будь-якому органі ДФС

ДФС України повідомляє, що відповідно до пункту 70.10 статті 70 ПКУ контролюючим органом на прохання фізичної особи - платника податків до паспорту можуть бути внесені (сьома, восьма або дев'ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру. Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені будь-яким органом ДФС до паспорта громадянина України за формою встановленою Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків. 

Щодо сплати учасниками бойових дій податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Пунктом 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено надання фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку: для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. м, для житлового будинку/будинків - на 120 кв. м і для різних типів об'єктів житлової нерухомості - на 180 кв. м. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період (рік). Водночас сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Крім того, сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Чи сплачує земельний податок за земельні паї учасник бойових дій?

Статтею 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами. Зокрема, звільнення від сплати податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (ст. 121 ЗКУ). Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для пільгових категорій фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах. Разом з цим згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Щодо оподаткування доходів учасників бойових дій у вигляді банківських процентів

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.   Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 20 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Гарантування законності та правопорядку – у пріоритетах діяльності ДФСУ

Організація і порядок діяльності Державної фіскальної служби спрямована, насамперед, на захист прав і свобод громадян, а також гарантування законності та правопорядку в системі оподаткування. Тому слід детальніше  розглянути  співвідношення  двох понять «законність» та «правопорядок». Додержання законів є обов'язковою вимогою для всіх та основою державної дисципліни, необхідним елементом трудових, службових правовідносин. Ефективно функціонувати і виконувати завдання зі справляння податків (обов'язкових платежів), єдиного внеску, митних платежів органи ДФС можуть тільки за умови, що вся їх діяльність здійснюється в умовах законності, тобто методами і способами, передбаченими законом. Гарантії прав людини і громадянина – це відповідні зовнішні умови та фактори, які створюються державою для забезпечення нормальної реалізації та ефективного захисту громадянами своїх прав, свобод і законних інтересів. Для того, щоб ці  гарантії  були  по-справжньому  дієвими, вони  повинні  являти  собою не просту сукупність  (накопичення) норм, принципів, різного роду умов, засобів, а виступати як єдина, злагоджена система. До складової системи гарантування прав громадян у податковій сфері належать гарантії-засоби. Дана група гарантій формується з нормативно-правових(юридичних), які закріплюють особливості правового становища громадян-платників податків і контролюючих органів, специфіку реалізації ними своїх прав та обов’язків, юридичні засоби охорони, захисту та відновлення прав, свобод і законних інтересів громадян. З метою реалізації та охорони прав людини і суспільства держава здійснює правоохоронну діяльність, створюючи для цього спеціально уповноважені правоохоронні органи. Предметом правоохоронної діяльності ДФС України є зміцнення законності, правопорядку та фінансово-бюджетної дисципліни під час реалізації податкової та митної політики держави. У своїй діяльності органи ДФС керуються законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Основним правовим актом, що регламентує систему оподаткування в Україні, є Конституція України. Стаття 67 Конститу­ції України серед інших обов'язків громадян України називає також сплату податків і зборів у порядку та розмірах, встановлених законом. Органи ДФС можуть ефективно функціонувати і виконувати завдання зі справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) тільки за умови, що вся їх діяльність здійснюється в умовах законності, тобто методами і способами, передбаченими законом. Законність – це основа правопорядку в суспільстві, умова і необхідний елемент демократії. Перш за все,основою законності є верховенство закону і верховенство права. Під верховенством закону розуміють визначальну роль закону в правовій (юридичній) системі держави, у діяльності всіх суб'єктів права, насамперед державних органів і посадових осіб. Поняття законності реалізується як щодо системи органів ДФС, так і щодо суспільства в цілому. По-друге, законність розглядається як принцип, метод і режим. Законність є необхідним засобом і умовою діяльності органів ДФС України. Правопорядок трактується як реальне забезпечення та реалізація суб'єктивних прав, дотримання юридичних обов'язків усіма громадянами, посадовими осо­бами, органами та організаціями. У юридичній літературі правопорядок визначається як певна система суспільних відносин, які ґрунтуються на основі права і законності, як заснована на праві і законності організація суспільного життя, що відображає якісний стан суспільних відносин, або як стан практичної підпорядкованості суспільних відносин, що виражає реальне практичне здійснення вимог законності. Отже, в діяльності органів ДФС законність означає здійснення усіх функцій у суворій відповідності до чинного законодавства. Правові норми регулюють усі головні сторони суспільного життя, гарантуючи права, свободи та законні інтереси людини. Вони забезпечують охорону людини від свавілля держави, її органів і протиправних дій з боку інших осіб. Законність – це основа правопорядку в суспільстві, умова і необхідний елемент демократії, основа загальнолюдських цінностей, і, відповідно, суттєва база правової та загальної культури.

Щодо видачі митними органами сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1

З 01 січня 2016 року передбачається впровадження економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Угода). Відповідно до вимог статті 17 Протоколу 1“Щодо визначення концепції «Походження товарів і методів адміністративного співробітництва” до Угоди (далі – Правила) сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. З метою забезпечення імплементації положень Угоди видано наказ Міністерства фінансів України від 18.11.2014 №1142 “Про Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони”, який набуває чинності з дня набрання чинності Угодою. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 видається у разі, якщо його потрібно пред’явити як доказ, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, встановленим в Угоді, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Тобто сертифікат з перевезення товару EUR.1 є документом, який призначений для застосування до товарів тарифних преференцій у країнах ЄС.  Інформацію про ставки ввізного мита Митного тарифу Європейського Союзу розміщено у мережі інтернет.  Для отримання сертифіката експортер повинен пред’явити митниці: - заяву, що містить декларацію від експортера за встановленою формою; - заповнений відповідно до вимог Угоди бланк сертифіката (оригінал сертифіката, дві паперові копії сертифіката та його електронну копію); - документи, що підтверджують преференційне походження товарів відповідно до вимог Правил. За більш детальною інформацією стосовно отримання сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 звертатись до начальника митного поста або до управління адміністрування митних платежів та митно – тарифного регулювання (телефон 66-96-32). 

Якщо в інтегрованій картці платника податку на прибуток обліковується переплата з цього податку, то такий платник має право не сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток в межах цієї суми

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно. Наведені вище положення встановлено п. 57.1 ст. 57 ПКУ.  Водночас пп. 9 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу визначено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Згідно з абзацом третім п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Зауважимо, що наказом МФУ від 20.07.2015 № 651 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» було внесено зміни до наказу МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» у частині виключення кодів, передбачених для окремого обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток. У зв’язку із цим, Державною казначейською службою України закриті відповідні рахунки для сплати платниками податку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. Враховуючи викладене, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з податку на прибуток, то платник податку має право не сплачувати авансовий внесок в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату щомісячних авансових внесків такого платника в автоматичному режимі (без заяви платника). Більш детально з відповідними питаннями – відповідями можна ознайомитись у підкатегорії 102.21 категорії 102 розділу «запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу ДФС України. 

Про застосування РРО фізособами - підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» норми стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, набирають чинності: для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року; для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016. Так, Законом було внесено зміни до пункту 296.10 статті 296 ПКУ в частині застосування РРО фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої і третьої груп. Разом з цим, ЗУ від 01 липня 2015 № 569-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо застосування РРО», який набрав чинності 23.07.2015, пункт 296.10 статті 296 ПКУ викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. Наприклад, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані були вже з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. Враховуючи викладене, зауважимо, зокрема, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування РРО.

Про коригування ПДВ – детально

ДФСУ у листі від 15.12.2015р. №26683/6/99-95-42-01-16-01 надала роз’яснення щодо порядку відображення в податковій декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник має право зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН. Покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни. У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг: постачальник повинен збільшити податкові зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за податковий період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни; покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 180 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то: у разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник зобов'язаний збільшити суми податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг; у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов'язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг на підставі бухгалтерської довідки.

Для тих, хто має наміри скористатися електронною перевіркою

ДФС інформує про затвердження  нового Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки. Вказаний інструктивний документ затверджений наказом Мінфіну від 20.11.2015р. №1040. Нагадаємо, документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника  вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 Податкового кодексу. Таку заяву суб’єкт господарювання має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на податковому обліку, за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки.  Дистанційною електронною перевіркою можуть скористатися платники, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єкти господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва; інші платники податків, але не раніше офіційного повідомлення органу ДФС про запровадження проведення такої перевірки. Предметом електронної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати відповідних передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Додамо, разом із заявою, окрім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку необхідно зазначити інформацію про:

- податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;

- систему оподаткування, що застосовується платником податків;

- перелік податків, які будуть перевірені;

- ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку;

- ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;

- надання платником податків документів, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Зазначимо, що заяву та документи до контролюючих органів можна подати за бажанням в один із таких способів:

- рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного;

- безпосередньо до контролюючого органу;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про проведення/непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником фіскального органу протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви та надсилається платнику не пізніше наступного робочого дня від дати його прийняття. Вищевказаний наказ зареєстровано в Мін’юсті 08.12.15 р. за N 1522/27967 та наберає чинності з дня його офіційного опублікування.

Стартувала деклараційна кампанія – 2016

Крижопільська ОДПІ нагадує про початок кампанії декларування доходів громадян отриманих в 2015 році. Цьогорічні доходи та майновий стан громадянам потрібно буде декларувати за новою формою декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 №859 та  зареєстрована у Мін’юсті 26.10.2015 за №1298/27743. Окрім того наказ №859 містить Інструкцію щодо її заповнення. Слід звернути увагу, що при заповненні нової форми звітності платники  декларуватимуть доходи та  розраховуватимуть податкове зобов’язання не лише з податку на доходи фізичних осіб, але й з військового збору. Нагадаємо, що обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2015 році, передбачений для тих громадян, які отримували доходи, що підлягають оподаткуванню, але з яких податок не утримувався. Зокрема до таких доходів можна віднести:

- доходи від осіб, які не є податковими агентами;

- доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна;

- дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);

- інвестиційний прибуток;

- вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна;

- іноземні доходи.

Також, обов’язкове подання декларації у разі отримання громадянином доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород від двох і більше податкових агентів тощо. Податкова декларація за 2015 рік подається до 1 травня 2016 року. Щодо права на податкову знижку, то скористатися ним зможуть громадяни упродовж усього 2016 року. Звертаємо увагу, що подати декларацію можна на паперових носіях, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення  або в електронному вигляді  через інформаційний портал державної фіскальної служби України з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису. Додамо, на офіційному веб-порталі ДФС України www.sfs.gov.ua платники мають можливість скористатися електронним сервісом „Декларування та допомога он-лайн” або  електронним сервісом „Електронний кабінет платника податків” та за допомогою детальних інструкцій та підказок заповнити декларацію з необхідними додатками та відправити документ он-лайн. Довідково повідомляємо, що Державною фіскальною службою України з метою покращення податкової культури, підвищення рівня обслуговування платників та у зв’язку із запровадженням нової форми декларації затверджені Методичні рекомендації щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи і провадиться доопрацювання сервісу „Декларування та допомога он-лайн”

Крижопільські платники спрямували на обороноздатність України 6,7 млн грн

З початку 2015 року платники Крижопільського району сплатили до державного бюджету 6,7 млн грн військового збору. Це більш ніж на 1,5 млн грн перевищує індикативний показник. Нагадаємо, що військовий збір в Україні запроваджено із 3 серпня 2014 року. Його ставка складає 1,5%  від об’єкта оподаткування. Платниками є: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Варто зазначити, що з 11 червня та 9 липня 2015 року набрали чинності Закони України № 381-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору» та № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції». Зокрема Законами скасовано військовий збір на операції фізичних осіб з валютними цінностями, в тому числі на конвертацію валютних переказів, валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами, а також тимчасово, на період проведення АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Не пропустіть, дізнайтеся про зміни в оподаткуванні
 

Новий 2016 рік приніс всім платникам податків багато нововведень по адмініструванню багатьох податків і зборів, найбільше змін внесено по податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ПДФО, податку на майно, єдиному та акцизному податку, інших податках і зборах. Шановні платники податків, запрошуємо прийняти участь у інформаційно-консультативному  семінарі, який відбудеться в актовій залі Крижопільської ОДПІ  22 січня 2016 року  на тему:  «Про зміни податкового законодавства з 01.01.2016 р.». Початок семінару о 10 годині 00 хв.  Довідки за тел. 2-68-19.

Про формування місцевих бюджетів на 2016 рік йшлося на семінарі

Нещодавно в актовій залі Крижопільської РДА відбувся семінар з питань формування місцевих бюджетів на 2016 рік, в роботі якого взяли участь голови та секретарі органів місцевого самоврядування, начальник Крижопільської ОДПІ, представники ЗМІ. Мета заходу – аналіз перспектив надходження коштів до місцевого бюджету в 2016 році. Начальник податкової інспекції Людмила Сузанська детально зупинилася на нововведеннях в адмініструванні податків та зборів у цьому році в зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу. Довела до відома присутніх бачення служби на процес формування дохідної частини бюджетів, вказала на наявні резерви надходжень. За підсумками слухань керівникам рад було рекомендовано провести аналіз бюджетних надходжень на місцях, організувати роботу з прийняття бюджетів. Наприкінці заходу виступаючі відповіли на питання його учасників.

Про особливості оподаткування ПДФО суми лікарняних, нарахованих та виплачених у січні 2016 року, але за період 2015 року, та суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні 2015 року за період січня 2016 року

Суми лікарняних, нарахованих і виплачених у січні 2016 року за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15 відс. (20 відс.). Разом з тим, суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні місяці 2015 року за січень 2016 року, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу січня місяця та оподатковуються за ставкою 18 відсотків. Так, відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Оподаткування доходів, зокрема, у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року здійснюється за ставкою 18 відсотків. При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ). При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ). Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 103.02 категорії 103 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України.  

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування

ДФС України повідомляє про зміни щодо застосування спрощеної системи оподаткування в  2016  році, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 1 січня 2016 року. ДФС переглянула лист від 18.01.2016 №1527/7/99-99-17-02-02-17 «Про окремі зміни у  законодавстві щодо спрощеної системи  оподаткування», та внесла до листа наступні зміни: «Суб’єкти господарювання - фізичні особи - платники  єдиного податку, які в 2015 році отримали доходи понад 5 млн. грн., але не перевищили обсяг доходу 20 млн. грн., не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2016 році.  Водночас, якщо фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену  систему оподаткування  протягом 2016 року, отримають доходи обсягом більше 5 млн. грн., такі  платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення».  Рішення прийнято на підставі ч. I ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші-нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. А також відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ у разі, коли норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Такий самий підхід застосовується і для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб. 

Про проведення Всеукраїнського cемінару –форуму для платників податків

ГУ ДФС у Вінницькій області  повідомляє, що Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр», яке є видавцем журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори» проводить 12.02.2016 року в приміщенні Конгрес-холу ДФСУ Всеукраїнський семінар-форум для платників податків на тему «Офіційно про податкові новації – 2016». З організаційних питань платникам необхідно звертатися до філії ДП «Сервісно-видавничий центр» у Вінницькій області (т. 661201, 660183,660073, e-mail: svs_02@ukr.net)

Платники Крижопільщини в січні поповнили Зведений бюджет  майже на 6 млн. грн.

Співпраця податківців з платниками податків перейшла на новий рівень. На даному етапі платники використовують новітні технології та подають звітність в електронному вигляді.  Податкова служба сьогодні намагається працювати прозоро і публічно з платниками податків. Зараз, як ніколи раніше потрібна консолідація зусиль, спрямована на забезпечення податкових надходжень до бюджету. Податківці Крижопілля працюють на таких засадах. Відповідно до статистичних даних за січень  2016 року до Зведеного бюджету надійшло 5903 тис. грн. податків і зборів, що на 1068,2 тис.грн. більше минулорічних надходжень. В т.ч. надходження Державного бюджету склали 1585,9 тис. грн., що становить майже 27% від загальної суми. До місцевих бюджетів платниками податків району перераховано 4317,1 тис. грн., це в структурі становить майже 73% надходжень. Головними складовими податкових надходжень до бюджету є надходження податку на доходи фізичних осіб – 3195,9 тис. грн., єдиного податку – 1116,5 тис. грн., ПДВ – 407,7 тис. грн., плати за землю – 459,2 тис. грн., військового збору - 338,7 тис. грн., акцизного податку – 278,6 тис. грн. Бюджетне відшкодування ПДВ склало 606,2 тис. грн.. У січні 2016 року платники податків Крижопільщини сплатили 4210,9 тис. грн. ЄСВ, що на 412 тис. грн. менше нормативу.

Долучайтеся до кампанії декларування

Податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2015 році, слід подати до 1 травня до податкових інспекцій за місцем реєстрації. Про це розповіла в. о. начальника Крижопільської ОДПІ Людмила Сузанська під час зустрічі з представниками громадськості та бізнесу. Обов’язок із подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у разі: - отримання окремих доходів, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2015 року податок не утримувався; - отримання доходів від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності); - отримання іноземних доходів та ін. Людмила Степанівна звернула увагу, що в період деклараційної кампанії в податкових інспекціях  на декларантів чекають у Центрах обслуговування платників, де кожному бажаючому нададуть необхідну консультаційну допомогу та роз’яснення.

Щодо попередження шахрайських дій

Відділ власної безпеки при ГУ ДФС у Вінницькій області ГУВБ ДФС України, з метою запобігання можливим фактам дискредитації як територіальних органів ДФС так і окремих працівників фіскальної служби, для розміщення в ЗМІ та суб-сайті ГУ ДФС у Вінницькій області, інформує про те, що протягом останнього часу на території Вінницької області поновилися факти шахрайських дій від імені керівників територіальних підрозділів Державної фіскальної служби України. Працівниками підрозділу власної безпеки, в межах наданих повноважень, проводяться заходи щодо перевірки вказаної інформації.  Однією із найпоширеніших схем, за якою діють шахраї є наступна: невідомі особи телефонують суб’єктам підприємницької діяльності області, в переважній більшості на номери телефонів розміщені в мережі Інтернет, та представляючись працівниками територіальної податкової інспекції в категоричній формі вимагають, щоб власник або керівник підприємства зателефонував начальнику відповідної податкової інспекції на телефонний номер мобільного зв’язку, який залишає зловмисник. Зателефонувавши за вказаним номером, суб’єкт підприємницької діяльності від іншого зловмисника, який при цьому називається керівником відповідної територіальної податкової інспекції, дізнається про те, що його підприємство нібито потрапило в список  суб’єктів господарювання, які найближчим часом будуть перевірені податковою інспекцією. При цьому, псевдокерівник податкової інспекції повідомляє співрозмовнику, що за відповідну грошову «винагороду», яку необхідно перерахувати на картковий рахунок банківської установи, вказану перевірку проводити не будуть. Для перерахунку грошових коштів шахраї надають реквізити рахунку та банківської установи. Слід зазначити, що вказана схема не єдина, яку використовують шахраї у своїх протиправних оборудках, що дискредитують як ДФС України так і окремих керівників територіальних підрозділів. При цьому, шахраї, як правило розраховують на небажання ошуканих повідомляти правоохоронні органи про такі випадки, адже їм, по суті кажучи, необхідно зізнатися в своїх протиправних діях, що буде мати як правові наслідки так може вплинути і на зміну стосунків з бізнес партнерами.   У разі встановлення подібних фактів, просимо суб’єктів господарювання негайно повідомляти на телефон „довіри” ((0432) 660205) відділу власної безпеки при ГУ ДФС у Вінницькій області ГУВБ ДФС України, для перевірки та вжиття необхідних заходів.     ВВБ при ГУ ДФС у Вінницькій області ГУВБ ДФС України        

                                                    Подолати корупцію допоможе „Пульс”

Крижопільська ОДПІ інформує, що інтерактивний сервіс «Пульс» - це гаряча телефонна лінія із номером: (044)284-00-07, за яким громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Інформація приймається цілодобово. При наданні інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по-батькові (посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, коли відбулась подія, прізвище, ім’я, по-батькові працівника органу ДФС, в роботі якого вбачаються протиправні або корупційні дії, та суть проблеми. Про результати розгляду заявників інформує працівник сервісу невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів. Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.

Звітність з ПДВ за січень – за новою формою

ДФС України у листі від 02.02.2016р. № 3240/7/99-99-19-03-00-17 повідомила про те, що податкова звітність з податку на додану вартість, починаючи із  звітного періоду січень 2016 року (останній термін подання – 22 лютого п.р.) подається в електронному вигляді усіма платниками ПДВ, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю, за новими формами, які затверджені Міністерством фінансів України наказом від 28.01.2016р.  №21. Наказ № 21 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 та опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур'єр" 30 січня 2016 року.

Роздрібний продаж пального: як нарахувати акциз та скласти декларацію

З 1 січня 2016 року відповідно до Закону України від 24.12.2015р.  № 909 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" для платників акцизного податку - суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального установлено специфічну ставку - 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) товару. Акциз з товарів, реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу. Тобто, для розрахунку акцизного податку з роздрібної торгівлі пальним у першому кварталі 2016 року необхідно застосовувати курс євро, встановлений НБУ на 20 грудня 2015 року. За даними НБУ на 20.12.201р. 1є = 25,462988 грн., відповідно для першого кварталу 2016 року ставка акцизного податку у гривнях за один літр реалізованого (відпущеного) пального дорівнюватиме - 0,042 євро х 25,462988 грн.  Враховуючи, що зазначені норми набрали чинності з 1 січня 2016 року, а базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю, обов’язок задекларувати та сплатити податкове зобов’язання за новими правилами виникає у платників починаючи з січня 2016 року. Відтак, не пізніше 22 лютого поточного року платники акцизного податку - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального, повинні подати декларацію акцизного податку, в якій відобразити податкові зобов’язання, розраховані відповідно до обсягів реалізованого (відпущеного) пального за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального. З метою однакового підходу до обчислення податкового зобов’язання з роздрібного продажу пального (до запровадження нових форм звітності), ДФС України у листі від 03.02.2016р. № 3495/7/99-99-19-03-03-17 рекомендує використовувати наступну формулу розрахунку за кожним видом товару: ПЗ = Vл х (0,042є х Кє), де ПЗ - податкове зобов’язання з роздрібного продажу пального, що підлягає сплаті до бюджету, Vл — об'єм реалізованого (відпущеного) пального у літрах, 0,042є - ставка акцизного податку, встановлена п.215.3.10 п. 215.3 ст.215 Кодексу, Кє - офіційний курс гривні до іноземної валюти (євро), встановлений Національним банком України, що діє на двадцятий день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом звітного кварталу. Оскільки відповідні зміни до декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. №14 знаходяться в стадії затвердження, відповідно до пункту 46.4 ст.46 Кодексу платник має право разом з податковою декларацією подати доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, де відобразити розрахунок податкових зобов’язань шляхом описання, яким чином обчислено суми податкових зобов’язань. Відомості щодо такого розрахунку слід відобразити у рядках додатку 9 «Зразок доповнення до Декларації відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» до декларації акцизного податку. Відомості про суми податкового зобов’язання по кожному рядку виду товару (палива) обов’язково повинні бути перенесені до відповідних рядків додатку 6 до декларації з відповідним округленням до гривні без копійок за загальновстановленими правилами. Отже, платник акцизного податку, що здійснює роздрібну торгівлю пальним, повинен буде заповнити Розділ Ґ декларації та подати у її складі: Додаток 6 (Додатки 6) до декларації, в якому (яких) заповнити заголовну частину, зокрема, зазначивши у полі «Код КОАТУУ» обов’язковий реквізит код органу місцевого самоврядування за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України, що відповідає адміністративно-територіальній одиниці (одиницям), на якій (яких) здійснюється роздрібна торгівля пальним, та лише графу 7 «Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету» і підсумковий рядок «Усього»; Додаток 9 до декларації, в якому відобразити відомості щодо розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального.

Складаємо Розрахунок рентної плати за спеціальне використання води

Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015р. №719, заповнюється платниками, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва. У р.4 Розрахунку інформацію щодо дозволу на спеціальне водокористування, зокрема, дату видачі та термін дії дозволу, зазначають  лише первинні водокористувачі. Для кожного типу водного об'єкта відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок. При заповненні р.6 Розрахунку платники використовують довідкову інформацію відповідно до додатка 16 до Декларації - Кодифікацію водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води, згідно з розділом IX Податкового кодексу України. Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із підземних водних об'єктів, у тому числі джерел, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення, а також провадять або не провадять господарську діяльність із транспортування та/або постачання обсягів таких вод з підземних водних об'єктів загальнодержавного значення споживачам, у р. 6 Розрахунку зазначають код "1.1.1". Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із поверхневих водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення, а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод з поверхневих водних об'єктів загальнодержавного значення споживачам, у р. 6 Розрахунку зазначають код "1.3.1". Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води як із поверхневих, так і підземних водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення, а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 Кодексу, складають два окремих Розрахунки (за джерелами походження обсягів води) із зазначенням у р. 6 кодів: "1.1.1" - у частині обсягів води, що видобута із підземних водних об'єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача; "1.3.1" - у частині обсягів води, що видобута із поверхневих водних об'єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача. Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об'єктів місцевого значення у р. 6 Розрахунку відповідно зазначаються коди "1.2.1" та "1.3.2". При цьому платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із змішаних джерел водопостачання, при обчислені податкових зобов'язань із рентної плати за спеціальне використання води застосовують ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються змішані джерела відповідно до пп. 255.5.1 - 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу. Платники, які використовують воду, яка входить виключно до складу напоїв із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, складають два окремих Розрахунки. При цьому у р. 6 Розрахунку зазначають як для обсягів води, що видобута із підземних водних об'єктів, так і води, що вилучена із поверхневих водних об'єктів, код "2.1.1" та застосовують ставки рентної плати, визначені у пп. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 Кодексу. Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об'єктів місцевого значення використовується код "2.2.1".

Зміни у сплаті штрафних санкцій

Законом України №909 від 24.12.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни в законодавчу базу щодо єдиного внеску. Зокрема, серед нововведень звертаємо увагу на зміну термінів сплати штрафних санкцій платниками єдиного внеску. Згідно з внесеними змінами суми пені та штрафів, що передбачені Законом про ЄСВ (Закон №2464), підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення, винесеного територіальними органами фіскальної служби. До 1 січня цей термін складав – 10 робочих днів. Враховуючи викладене, термін сплати по рішеннях, винесених контролюючими органами до 31.12.2015 включно, становитиме 10 робочих днів, а з 01.01.2016, - 10 календарних днів. Повідомлення про зміну термінів сплати рішення про застосування штрафних санкцій вручається (надсилається) платнику єдиного внеску одночасно з рішенням. Відповідні роз’яснення прописані в листі ДФС України від 15.01.2016р. №1261/7/99-99-17-03-01-17.

Змінено вимоги набуття статусу неприбуткових організацій для ОСББ

Вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями зазнали змін з 1 січня 2016 року. Такі зміни для ОСББ внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків можуть бути неприбутковими організаціями при дотриманні вимог п. 133.4 Податкового кодексу України та включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Відтак, до абзацу четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 134 ПКУ внесено доповнення, відповідно до якого вимоги щодо передбачення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Наразі у Вінницькій області відповідним статусом неприбутковості користуються близько 600 ОСББ. Нагадаємо, що неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Звертаємо увагу, що за 2015 рік неприбуткові підприємства, установи та організації, подають Звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій затверджений наказом Міністерства доходів і зборів від 27.01.2014 № 85. Звітність подається  у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, тобто не пізніше 29 лютого 2016 року. При цьому у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених ПКУ, вона втрачає статус неприбутковості, сплачує податок на прибуток та щоквартально звітує до контролюючого органу.

Подаємо звітність та сплачуємо внески з ЄСВ

Фізичні особи – підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають обов’язок щодо  щорічного подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5 (додаток 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015р. №435). Тобто суб’єкти господарювання, які не використовують працю найманих осіб, незалежно від того чи провадили  діяльність в минулому році чи ні, на якій системі оподаткування знаходилися, такі особи є платниками єдиного соціального внеску. Виняток становлять лише єдинники, які є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують пенсію чи соціальну допомогу на законодавчому рівні, оскільки вони звільняються від слати ЄСВ, і відповідно, від здавання звіту (окрім добровільної участі в системі страхування). Фізичні особи – підприємці (без найманих працівників), які обрали загальну  або спрощену системи оподаткування  формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним роком. Останній день подання – 9 лютого. Щодо осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю та отримують дохід від неї, зобов’язані подати звітність та сплатити єдиний внесок за результатами роботи 2015 року до 1 травня поточного року. Варто зазначити, якщо останній день строку подання звітності або сплати припадає на вихідний або святковий  день, то останнім днем подання звіту (сплати внеску) вважається перший після нього робочий день, тобто в поточному році – це 3 травня. При формуванні звіту (додатку №Д5) слід пам’ятати, що він має містити виключно дані про нараховані та сплачені фізичною особою — підприємцем суми єдиного внеску «за себе». У звіті не відображаються дані про нараховані, утримані та сплачені суми єдиного внеску із заробітної плати найманих працівників, а також — із доходу фізичних осіб, які працюють на умовах цивільно-правових договорів. Зазначимо, що розмір єдиного внеску становить 34,7% суми доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страховою внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Для платників єдиного податку, незалежно від отриманого доходу, база нарахування ЄСВ за себе визначається підприємцем самостійно та залежить від розміру мінімальної зарплати і не може бути більшою за максимальну величину бази нарахування ЄСВ та меншою за мінімальний страховий внесок за місяць. Додатково повідомляємо, що подати звітність до контролюючих органів за місцем взяття на облік можна засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації або на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти. У разі надсилання звітності  поштою, таке відправлення здійснюється не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання і  вважається поданим в день отримання відділенням поштового зв’язку відправлення із звітністю. Звертаємо увагу, звіт, складений з порушенням вимог, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Щодо сплати єдиного внеску, то загальносистемними сплачують єдиний внесок до 10 лютого на підставі даних річної податкової декларації. Для єдинщиків же передбачена поквартальна сплата – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Подавайте звітність вчасно,адже за неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ до платників запроваджується відповідальність - штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) - 170 грн. за кожне назване порушення. Повторний протягом року штраф за такі порушення становитиме 1020 грн.

Закупівля сільськогосподарської продукції – як оформити документально

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до статті 9 Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (далі - Положення), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Законом та Положенням визначені обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості, а саме: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції Закупівлю сільськогосподарської продукції у фізичних осіб можна оформити такими первинними документами: закупівельним актом або закупівельною відомістю, які повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім'я, по батькові продавця; найменування продукції, ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів. Крім того, у цих документах слід також зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків - продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (за наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) у разі, якщо він утримувався. Якщо закупівля сільгоспсировини носить систематичний характер (наприклад, закупівля молока), підприємствам - закупівельникам доцільно оформити взаємовідносини з її постачальниками шляхом укладання довгострокових угод (договорів), в яких зазначаються всі необхідні реквізити, що у подальшому надасть змогу не складати з такими здавачами закупівельних актів при кожній закупці. У такому випадку факт оприбуткування сільгоспсировини засвідчується відомостями на закупівлю, в яких зазначається фактичний обсяг отриманої сировини впродовж того чи іншого періоду. В подальшому, видача готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції проводиться за відомостями, в яких зазначаються прізвища та адреси здавальників, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що засвідчуються підписом здавальника.

Як правильно оподаткувати перехідні відпускні та лікарняні

У зв’язку із внесеними змінами з 01.01.2016р. щодо ставок оподаткування по єдиному внеску та податку на доходи фізичних осіб постає питання щодо правильного застосування ставок в перехідні періоди нарахування відпускних та лікарняних. Головне управління ДФС у Вінницькій області інформує, що оподаткування ЄСВ і ПДФО перехідних виплат має свої особливості, адже в Законі про ЄСВ прописаний один механізм нарахування і сплати ЄСВ з перехідних виплат, а в Податковому кодексу України – інший. Законодавством про єдиний соціальний внесок визначено, що обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до законодавчих норм нараховується єдиний  внесок. Тому, якщо працівникові в січні 2016 р. нараховуються лікарняні за період тимчасової непрацездатності, яка припадає на грудень 2015 р., то на такі лікарняні ЄСВ нараховується за ставкою, встановленою в 2016 р. (22 %). Окрім того утримання ЄСВ не здійснюються. Щодо оподаткування відпускних нарахованих в грудні за період відпустки, яка припадає на січень 2016 р., та з усієї суми яких сплачено ЄСВ в порядку і за ставками, які діяли в 2015 році,  перерахунок ЄСВ не здійснюється, тобто перехідні відпускні перерахунку не підлягають. Що стосується оподаткування відповідних виплат податком на доходи фізичних осіб, то їх механізм прописаний в Податковому кодексі України. Зокрема, у разі  якщо платник отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. Враховуючи викладене, суми лікарняних, нарахованих і виплачених у січні 2016 року за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками ПДФО, які діяли до 01.01.2016р., тобто 15% (20%), а суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні місяці 2015 року за січень 2016 року, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу січня місяця та оподатковуються за ставкою 18 %. Відповідні роз’яснення прописані в листі ДФС України від 22.01.2016р. №2074/7/99-99-17-03-01-17 та в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 103.02). 


Платники Крижопільщини поповнили казну  на 14,1 млн. гривень

У січні-лютому 2016 року від платників Крижопільського району до зведеного бюджету (сальдо) надійшло 14139,6 тис. грн., що на 4470 тис. грн., або на 46,2%, більше січня-лютого 2015 року, у т. ч. до державного бюджету забезпечено 4391,5 тис. грн., до місцевих бюджетів – 9748,1 тис. гривень. У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на доходи фізичних осіб, як до державного - 119,1 % (+274,2 тис. грн.), так і до місцевого бюджетів – 119,4 % (+819,5 тис. грн.); акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів  – 119,2 % (+90,9 тис. грн.); єдиного податку – 122,7 % ( +414,9 тис. грн.); плати за землю – 131,7 % (+309,1 тис. грн..); військового збору – 110,7 % (+65,3 тис. грн.). У розрізі вище перелічених платежів у січні-лютому 2016 року надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 6760,4 тис. грн.; єдиного податку – 2238,8 тис. грн.; плати за землю – 1282,8 тис. грн.; військового збору – 678,3 тис. грн. Крім того, з початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 859,3 тис. грн. податку на додану вартість. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 8461,1 тис. гривень.

Отримані доходи задекларували 38 громадянин Крижопільщини

Станом на 01.03.2016 року до Крижопільської ОДПІ  38 громадян подали декларації про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 734,1 тис. грн. Сума податку на доходи фізичних осіб, визначених громадянами до сплати самостійно у 2016 році, становить 36,8 тис. грн. Також, за даними декларацій, громадянами задекларовано до сплати 11 тис. грн. військового збору. З початку деклараційної кампанії 25 громадян скористалися правом на отримання податкової знижки. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню – 32 тис. грн., з яких повернуто – 2,6 тис.грн.

Нові можливості при декларуванні доходів громадян

В рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців ДФС доопрацювала оновлений сервіс «Електронний кабінет платника» в частині отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді. Сервіс доопрацьовано з використанням сучасних Web-технологій з метою забезпечення зручності платників, які бажають отримати відомості про доходи в електронному вигляді.  Нагадуємо, що з 01.09.2015 у штатному режимі працює електронний сервіс щодо отримання відомостей про доходи засобами спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Безкоштовно отримати ЕЦП можна в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД). Запит для отримання відомостей про доходи формується виключно фізичними особами – платниками податків для отримання інформації про себе.  Детально ознайомитись з Порядком отримання відомостей про доходи  засобами «Електронного кабінету платника» можна на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Фізичним особам / Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua./fizichnim-osobam/vidomosti-doxid. Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (по квартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.  Також повідомляємо, що засобами електронного сервісу «Електронний кабінет платника» найближчим часом буде надана можливість підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб.  

Затверджено перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не оподатковується податком на доходи фізичних осіб

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 112  затверджено перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Зазначену постанову прийнято відповідно до абзацу другого п.п. "а" п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України та оприлюднено на Урядовому порталі. Згідно з нормами Кодексу (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170) не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), що:  надається благодійниками на користь учасників бойових дій або членів їх сімей (ці особи визначені абзацом другим п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу); отримується благодійниками - фізичними особами – волонтерами (такі особи визначені п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) для надання такої допомоги на користь осіб учасників бойових дій або членів їх сімей (особи визначені абзацом другим п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). При цьому, така допомога не оподатковується у разі її надання (отримання) для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається зазначеною Постановою.

З 1 квітня оновлено Податкову накладну

З 1 квітня п.р., відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015р.  № 1307, набере чинності оновлена форма Податкової накладної та новий Порядок її заповнення. Відповідно, наказ Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" з вказаної дати визнано таким, що втратив чинність.

Про напрями реформи ДФС України та основні пріоритети діяльності

У ДФС України визначено 4 основних блоки завдань, за основними функціональними напрямами ДФС. У рамках першого блоку фахівці служби працюватимуть над відповідністю діяльності ДФС нормативним та корпоративним стандартам. Пріоритетом тут визначено адміністрування податків та зборів. Другий блок завдань, визначених в ДФС, присвячений розбудові сервісів для платників податків. Так, з січня цього року вже функціонує оновлений «Електронний кабінет платника», який дозволяє працювати з органами податкової служби в режимі реального часу дистанційно. Крім того, запускається тендер для обрання розробника Індексу задоволення платників рівнем якості сервісу, який надає фіскальна служба. Третій блок завдань орієнтований на великий бізнес. Вже відкрито 5 оновлених регіональних Офісів великих платників, в яких передбачається спрощення бюрократичних процедур за рахунок запровадження електронних сервісів, впровадження аудиту в режимі реального часу, запровадження оновленої ризико-орієнтованої системи та відмова від перевірок. У рамках останнього блоку – операційного – розроблятимуться та удосконалюватимуться такі функції як HR-політика, ІТ політика та  Комунікаційна політика. 

Увага! Щодо направлення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік .

ДФС України листом від 18.03.2016 року №9303/7/99-99-17-05-01-17 у зв’язку із надходженням численних звернень з органів виконавчої влади звернень з питань направлення декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік у межах компетенції , повідомила наступне. До початку роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування зобов’язані подавати Декларації відповідно до ст. 12 Закону України від 07 квітня 2011 року №3206-УІІ «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - Закон №3206). Частиною дев'ятою ст.12 Закону передбачено проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених суб’єктами декларування у Декларації. Така перевірка згідно з п. 5 Порядку здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2015 №333, здійснюється як апаратом ДФС, так і територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування. При цьому безпосередньо апаратом ДФС здійснюються перевірки на підставі отриманих копій Декларацій виключно суб’єктів декларування, перелік яких визначено п.п. 1 п. 5 Порядку, інших суб’єктів декларування - територіальними органами ДФС за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування. Відповідно до ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Тому, враховуючи наведене, з метою зменшення бюджетних витрат, для здійснення перевірки достовірності зазначених у Декларації відомостей відповідний орган протягом десяти днів з дня одержання декларації необхідно надсилати її копію: до апарату ДФС - суб’єктів декларування, перелік яких визначено п.п. 1 п. 5 Порядку; до територіального органу ДФС за місцем проживання (податковою адресою) суб’єкта декларування інших суб’єктів декларування. Одночасно інформуємо, що адреси територіальних державних податкових інспекцій головних управлінь ДФС в областях та м. Києві розміщено на веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua).

Проценти банку на депозитні кошти – податок 18%

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" з 1 січня 2016 року встановлено ставку податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів в розмірі 18 відсотків. Тобто, дохід платника податку у вигляді процентів, нарахованих на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та з 01.01.2016 року оподатковується за ставкою 18 відсотків. До набрання чинності Закону № 909 ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становила 20 відсотків.

 Про розподіл податкового кредиту сільськогосподарськими підприємствами

ДФС України листом від 14.03.2016 №8763/7/99-99-19-03-02-17 у зв’язку із надходженням численних звернень платників податків за результатами заповнення та подання податкової звітності з ПДВ за січень 2016 року, щодо порядку розподілу сільськогосподарськими підприємствами – суб’єктами спеціального режиму оподаткування податкового кредиту при придбанні товарів/послуг для використання в операціях з постачання зернових і технічних культур, продукції тваринництва та іншої сільськогосподарської продукції, роз’яснила особливості заповнення податкової звітності з податку на додану вартість.

Компенсація земельного податку не є об’єктом оподаткування ПДВ

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Іноді, під час укладання договорів оренди земельних ділянок, суб’єкти господарювання - власники земель обумовлюють у договорах оренди, окрім орендної плати, ще й компенсацію за понесені витрати зі сплати земельного податку. Далі у орендодавців виникають питання щодо включення до бази оподаткування ПДВ компенсації земельного податку, отриманої від орендаря. Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Отож, операція з надання земельної ділянки в оренду згідно з договором оренди землі для орендодавця є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків. Оскільки сплата орендодавцем земельного податку та отримання компенсації від орендаря за понесені витрати зі сплати земельного податку не є операцією з постачання послуг для цілей оподаткування податком на додану вартість, кошти, які надходять орендодавцю у вигляді компенсації з оплати земельного податку, до бази оподаткування не включаються та податком на додану вартість не оподатковуються.

До уваги державних службовців центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС забезпечує безкоштовними послугами електронного цифрового підпису суб’єктів декларування, яким відповідно до ЗУ від 14.10.2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» необхідно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Послуги ЕЦП надаються суб’єктам декларування відповідно до пункту 5.5 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС. З метою включення до посилених сертифікатів суб’єктів декларування реєстраційного номеру облікової картки платника податків до Реєстраційних карток необхідно вносити РНОКПП та додавати до комплекту реєстраційних документів завірену власноручним підписом копію облікової картки платника податків. За наявності у паспорті громадянина України РНОКПП відповідно до вимог Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.12.2013 №779, замість копії картки платника податків може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від РНОКПП, до Реєстраційних карток необхідно вносити серію та номер паспорту, а до комплекту реєстраційних документів додати копію сторінки паспорту з відміткою про таку відмову, засвідчену підписом власника. 

Про окремі особливості визначення критеріїв контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; операції з надання послуг; операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності; фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів. Таке визначення встановлено підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Відповідно до підпунктів 39.2.1.1 та 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів; господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;  обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. З урахуванням зазначеного, сума наданих (отриманих) кредитів, депозитів, позик, поворотної фінансової допомоги, а також суми внесених (отриманих) у грошовій формі інвестицій не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому, сума нарахованих процентів (дивідендів) за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій. Крім того, у розрахунку вартісного критерію враховуються суми наданих (отриманих) інвестицій, внесених (отриманих) у відмінній від грошової форми, безповоротної фінансової допомоги та отриманих дивідендів. Інформація із зазначеного питання розміщена у підкатегорії 137.03 категорії 137 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України. 

Законодавчі вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків – у наказі Мінфіну

З метою виконання вимог Податкового кодексу України, ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", удосконалення нормативно-правових актів, пов'язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, МФУ наказом від 21.01.2016р. №13 затвердило Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), та  форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)". Особливу увагу звертаємо на законодавчі вимоги щодо форми фіскального касового чеку, який повинен містити такі обов'язкові реквізити: 1)найменування господарської одиниці; 2)адресу господарської одиниці; 3)для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН"; 4)для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД" (ідентифікаційні дані); 5)якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); 6)вартість одиниці виміру товару (послуги); 7)назва товару (послуги); 8)літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); 9)позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; 10)загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; 11)для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ"; 12)для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; 13)порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; 14)фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; 15)напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та найменування або логотип виробника. Наказ № 13 набрав чинності з 11 березня п.р. - дня його офіційного опублікування в «Офіційному віснику України». Вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім ПДВ, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру ЕККА та комп'ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом.

Платники Крижопільщини за перший квартал 2016 року поповнили Зведений бюджет  на 22,7 млн. грн.

Податкова служба сьогодні намагається працювати прозоро і публічно з платниками податків. Зараз, як ніколи раніше потрібна консолідація зусиль, спрямована на забезпечення податкових надходжень до бюджету. Податківці Крижопілля працюють на таких засадах. Відповідно до статистичних даних за січень-березень  2016 року до Зведеного бюджету надійшло 22665,9 тис. грн. податків і зборів, що на 6778,8 тис. грн. більше минулорічних надходжень. В т.ч. надходження Державного бюджету (загальний збір) склали 8557,9 тис. грн., що становить 37,8% від загальної суми. До місцевих бюджетів платниками податків району перераховано 14108 тис. грн., це в структурі становить 62,2% надходжень. Головними складовими податкових надходжень до бюджетів є надходження військового збору – 1047,2 тис. грн.., податку на прибуток підприємств – 1172,1 тис. грн., частини прибутку господарських організацій – 255,6 тис. грн.., ПДВ – 3241,8 тис. грн., податку на доходи фізичних осіб – 10321 тис. грн., єдиного податку – 2664,9 тис. грн., плати за землю – 2049,4 тис. грн..,акцизного податку – 926,3 тис. грн. У першому кварталі з бюджету відшкодовано ПДВ в сумі 859,3 тис.грн.   

За січень-березень ц.р. платниками Крижопільщини перераховано 13 млн. грн.ЄСВ

У січні - березні 2016 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Крижопільщини перерахували на рахунки Держказначейства 13058,7 тис., що склало 86,1% нормативу. Підводячи підсумки виконання доведених завдань, керівник податкової інспекції Людмила Сузанська підкреслила, що своєчасна виплата пенсій та надання інших соціальних гарантій залежить від своєчасного перерахування єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування та закликала платників податків вчасно і в повному обсязі сплачувати ЄСВ.

ЦОП Крижопільської ОДПІ надав 723 адміністративні послуги

Фахівцями Центру обслуговування платників податків Крижопільської ОДПІ за перший квартал 2016 року було надано 723 адміністративні послуги. Відвідувачі мають можливість отримати весь комплекс адміністративних та інформаційних послуг безкоштовно, серед найбільше затребуваних: видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; реєстрація розрахункових книжок та книг обліку, взяття на облік реєстраторів розрахункових операцій, видача довідки про відсутність заборгованості із сплати податків. Крім того, за необхідності консультант-модератор надасть будь-яку інформацію стосовно роботи Центру та розміщення його спеціалістів, а також стане у нагоді відвідувачам при пошуку необхідної інформації, розміщеної на стендах та заповненні документів.

Семінар для платників податків

З метою інформування платників податків та на виконання вимог листа ГУ ДФС у Вінницькій області від 04.04.2016р. №1842/7/02-32-06-00, повідомляємо, що 14 квітня 2016року у м. Житомир  за адресою: вул. Польова, 8 (зал засідань Корольовського райвиконкому), ДП «Сервісно-видавничий центр», яке є видавцем журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори», проводить для платників податків Вінницької та Житомирської областей семінар на тему «Офіційно про податкові новації - 2016» за участі фахівців ДФС України. На семінарі будуть розглянуті питання адміністрування податку на прибуток підприємств, ПДВ, ПДФО, акцизного податку. Початок семінару: 11-00 (початок реєстрації – з 10-00).  З організаційних питань платники можуть звертатися до філії ДП «Сервісно-видавничий центр» у Вінницькій області (т. 661201, 660183,660073, e-mail: svs_02@ukr.net).

Не забудьте подати декларацію, якщо працювали за сумісництвом у 2015 році та отримали дохід понад 146160 гривень.

Громадяни, які у 2015 році працювали на декількох роботах та отримали загальний річний дохід понад 146160 гривень зобов’язані подати декларацію до 1 травня 2016 року в податкову інспекцію за місцем своєї реєстрації. Також, до декларації слід подати додаток Ф1 «Розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України», відповідно до якого проводиться перерахунок податку із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів. Декларація подається в один із таких способів за вибором платника податку: особисто платником або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством. Для створення сприятливих умов для виконання громадянами свого конституційного обов’язку державною фіскальною службою України створено електронний сервіс «Декларування он-лайн», що дозволить громадянам заповнювати та направляти до податкової служби декларацію про майновий стан та доходи через Інтернет.

Сплата податків – гарантія виконання соціальних видатків

Скарбниця нашої держави потребує стабільного надходження коштів, адже вчасна сплата податків  допоможе вистояти у нелегкий час, забезпечити виконання соціальних гарантій. Рівномірне наповнення бюджетів усіх рівнів гарантує вчасні  стипендії,  зарплати працівникам бюджетної сфери, пенсії та інші соціальні виплати. А від своєчасної сплати податків та зборів до місцевих бюджетів залежить добробут громад. Шановні платники, пам’ятайте про важливість вчасного розрахунку з бюджетами.  Наявність податкової заборгованості не лише негативно впливає на імідж платника податків, але й порушує права громадян, позбавляючи державу джерел фінансування різноманітних потреб суспільства. Платники повинні не тільки не порушувати законодавчо встановлені терміни сплати, але і забезпечувати  наповнення дохідної частини бюджету. В цьому мають бути зацікавлені не лише ті верстви населення, які залежать від бюджетного фінансування, але й самі платники податків. Адже вони матимуть можливість своєчасно одержувати з бюджету відшкодування податку на додану вартість, зокрема, в автоматичному режимі. Отже, Крижопільська ОДПІ нагадує усім суб’єктам господарювання про необхідність своєчасної та рівномірної сплати податків!

Подаючи декларацію на податкову знижку необхідно додати ще певні документи. Які?

Платник податку, який бажає скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2015 року, має право впродовж усього 2016 року подати річну декларацію до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси та зазначити в ній підстави, суми та підтверджуючі документи щодо податкової знижки. А саме: Копія паспорта (1,2 сторінка та сторінка прописки); Копія довідки про присвоєння індивідуального податкового номера; Копія квитанцій про сплату платежів; Оригінал довідки про доходи, одержані в звітному році з місця роботи (за встановленою формою); Поточний рахунок в банку (або номер платіжної картки – взяти відповідну довідку в банку); Копія Договору з навчальним закладом/Полісу накопичувального страхування життя/Іпотечного договору та договору застави / інших договорів на послуги, що відносяться до податкової знижки; Копія свідоцтва про народження дитини або свідоцтво про одруження - у випадку, якщо декларацію подають батьки або один із подружжя; Довідку з навчального закладу про те, з якого і по який період у звітному (календарному) році навчалася особа; Квитанції про сплату відсотків за користування іпотечним кредитом у випадку використання права на податкову знижку. Слід зауважити, якщо платник податку до кінця 2016 року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

  До уваги  підприємців

Крижопільська ОДПІ нагадує про те, що якшо підприємець  вирішив припинити (взагалі закрити) підприємницьку діяльність, то після реєстрації припинення у державного реєстратора, для завершення процедури зняття, СГ обов’язково має з’явитися до податкової інспекції для подання ліквідаційної звітності і сплати зобов’язань. Про це говорять норми Податкового кодексу України. Так, відповідно до ст.. 67 ПКУ, однією з підстав для зняття з обліку у контролюючих органах є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізосіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізособи – підприємця. У підпункті 65.10.8 ст.65 ПКУ мова йде про те, що реєстрація припинення не припиняє зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань.   Зараз на обліку в Крижопільській ОДПІ,  в стані припинення, знаходиться 250 СГ (підприємців), які знялися з обліку у державного реєстратора та не закрилися в податковій інспекції. Закликаємо Вас бути відповідальними, прийти та завершити процедуру закриття, так як не реагування, тягне за собою нарахування штрафних санкцій та пені, крім того, може стати перепоною при виїзді за кордон, або вплинути на виплату пенсій, або призвести до інших негативних наслідків.

Часу даремно не гайте – декларацію подайте

Крижопільська ОДПІ інформує -  до завершення кампанії декларування залишилося три тижні. Про отримані у минулому році доходи вже відзвітували 115 громадян, з яких 74 – ті, що були зобов’язані задекларувати отримані доходи, 41 – це ті, які планують скористатися правом на податкову знижку. Висловлюємо вдячність громадянам, які вже задекларували свої доходи за 2015 рік і нагадуємо тим, хто ще затримався з поданням декларації, в тому числі і одноосібникам (громадянам, які самостійно використовують земельні паї), що деклараційна кампанія триває до 1 травня.. Отож, поспішіть задекларувати свої доходи.

Результати роботи УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області за січень-березень 2016 року

Робота щодо запобігання та протидії корупції в структурних підрозділах ГУ ДФС у  Вінницькій області  та Вінницької митниці ДФС, відділом власної безпеки при ГУ ДФС у Вінницькій області Головного управління власної безпеки ДФС України (далі – відділ) проводиться у відповідності до вимог Закону України від 14.10.2014 №1700-VIІ „Про запобігання корупції” із змінами та доповненнями, Указів президента України від 05.10.2011 року №964/2011 „Про першочергові заходи реалізації Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” та №1001/2011 „Про національну антикорупційну стратегію на 2011 – 2015 роки” . Зокрема, протягом січня-березня 2016 року проведено 16 службових перевірок та розслідувань, серед яких -10 за зверненнями фізичних та юридичних осіб. За результатами яких,  правоохоронними органами області розпочато 6 кримінальних проваджень стосовно службових осіб органів ДФС. Крім того, за поданнями УВБ щодо  вжиття заходів реагування,  протягом першого кварталу 2016  року  керівникам підрозділів ГУ ДФС області   до 9 службових осіб вжиті заходи дисциплінарного впливу.

 Заходи щодо запобігання і протидії корупції

Одним з пріоритетних напрямків роботи відділу  залишається упереджувальна та роз’яснювальна робота серед працівників податкової та митної служби, а також кандидатів на заміщення вакантних посад. Так, за перший квартал поточного року проведено 149 профілактично-попереджувальних заходів, серед яких лекції, виступи, бесіди, наради, виступи по  радіо,  публікації  в пресі, розміщення інформації на суб-сайті ГУ ДФС області  та в мережі Інтернет . В рамках забезпечення прозорості діяльності, своєчасного інформування громадськості про результати вжитих заходів, показники роботи управління  щомісячно розміщуються на суб-сайті ГУ ДФС у Вінницькій області. Для всіх небайдужих нагадуємо, що у відділі  працює цілодобова лінія телефону „довіри” ((0432) 660205). Подзвонивши на нього, можна повідомити про будь-які корупційні прояви з боку працівників органів ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС. Крім того, з метою реалізації антикорупційного проекту Державної фіскальної служби України діє сервіс «Пульс»(044) 284-00-07, який приймає інформацію від суб’єктів господарювання  та громадян щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів та територіальних органів ДФС, проблем, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також щодо упередження контрабанди.  

Касовий чек із обов’язковими реквізитами – вже з 13 березня

Для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єктів господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій, повинен містити окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва податку. У реквізиті „Акцизний податок” його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення. При цьому, рядки 9 та 10 такого касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю. Вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем до 13 березня 2016 року. Про ці та інші вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються для обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та щодо реалізації фіскальних функцій РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування йдеться більш детально у листі ДФС України від 29.03.2016 р. №10583/7/99-99-22-07-03-17 „Про нормативно-правові акти”.  

Зважаючи на це, Головне управління ДФС у Вінницькій області звертається з проханням: - до центрів сервісного обслуговування  про організацію у найкоротший термін роботи з внесення змін до реєстраторів розрахункових операцій, наявних у користувачів, для друку всіх реквізитів касових чеків передбачених Положенням № 13, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350;

 - до користувачів реєстраторів розрахункових операцій про якнайшвидше налагодження співпраці з центрами сервісного обслуговування та виробниками чи імпортерами касової техніки для доопрацювання наявних реєстраторів розрахункових операцій, відтак забезпечення дотримання вимог чинного законодавства до форми та змісту розрахункових документів;

- до суб’єктів господарювання, що застосовують при проведенні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки, щодо подання звітності про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за квітень 2015 року і надалі за оновленою формою №ЗВР-1, починаючи з травня 2016 року.

Якщо суд зобов’язав повернути аванс

Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної при поверненні постачальником попередньої оплати за рішенням суду не відрізняється від загальновстановленого, який наведено у статті 192 Податкового кодексу України. Отож, на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, постачальник товарів або ж послуг при поверненні на підставі рішення суду попередньої оплати зобов'язаний на дату такого повернення на всю суму повернених коштів скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена постачальником на дату отримання попередньої оплати і направити такий розрахунок коригування до покупця для реєстрації його в Єдиному реєстрі податкових накладних. Звертаємо увагу, що постачальник товарів має право зменшити суму нарахованих податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування лише після його реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).

Про особливості визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

Державна фіскальна служба України листом від 24.03.2016 №9983/7/99-99-19-03-02-17 у зв’язку із надходженням численних звернень платників податків роз’яснила особливості визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власно виробленої сільськогосподарської продукції.

Лист Державної фіскальної служби України від 24.03.2016 №9983/7/99-99-19-03-02-17 розміщено за адресоюhttp://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/67345.html.

Якщо платник податку на прибуток здійснює перехід на спрощену систему оподаткування

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім визначених особливостей, встановлених п. 137.4 ст. 137 Кодексу. Відповідно до пункту 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. І р. ХІV цього Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу). Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу). Пунктом 294.3 ст. 294 Кодексу визначено, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.      Поряд з цим, згідно з п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств. З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. 

Порядок оподаткування зарплати, якщо працівник - студент

Відповідно до п.п. 169.1.3 ст. 169 Податкового кодексу України, працюючий студент має право на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків від загальної суми пільги ( у 2016 році це становить 1033 грн. 50 коп.) при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 1930 гривень. Втім, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується (п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Отже, студент, який не отримує бюджетну стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків від загальної пільги при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 1930 гривень. Для того, щоб скористатися правом на підвищену пільгу, працівнику-студенту слід надати працедавцю заяву, до якої додати довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. Надання «студентської» пільги зупиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому працівник отримає диплом про здобуття освіти.

Фірма змінила назву – як звітувати та податкові накладні складати

ДФС інформує щодо питань, пов'язаних із зміною найменування юридичної особи, зокрема, порядку подання податкової звітності в електронній формі та складання податкових накладних. Насамперед, згідно з нормами пункту 66.1 статті 66 Податкового кодексу, у разі зміни платником податку найменування та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, органи Державної фіскальної служби самостійно вносять відповідні зміни до облікових даних платника податків на підставі відомостей, отриманих з ЄДР. Тобто, платнику не потрібно подавати заяву за формою №1-ОПП з позначкою "Зміни" до податкової інспекції (як за основним місцем обліку, так і за неосновним). У податковій звітності змінене (нове) найменування зазначається з дати державної реєстрації зміни до установчих документів юридичної особи. Для підготовки і подання податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, посадові особи підприємства, яке змінило назву, повинні отримати нові сертифікати відкритих ключів. Якщо підприємство є  платником ПДВ, то у разі зміни найменування такий платник подає до податкової інспекції, в якій перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація". У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви. До дати перереєстрації платника ПДВ у зв'язку із зміною найменування такий платник при складанні податкових накладних може одночасно зазначати своє нове та попереднє найменування.

Порядок звільнення від ПДВ операцій з постачання металобрухту

ДФС України у листі від 25.03.2016 р. №10203/7/99-99-19-03-02-17 надала роз’яснення щодо порядку застосування платниками податку на додану вартість у 2014 - 2015 рр. тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Так, беручи до уваги низку постанов, прийнятих колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, висновки у яких відповідно до статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для усіх суб'єктів владних повноважень, ДФС України повідомила про те, що на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися, починаючи з 01.01.2014 до 31.12.2014 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються КМУ, а саме з 01.01.2014 до 17.02.2014) та з 01.01.2015 до 31.12.2015 (включно, в тому числі у період відсутності відповідних переліків, що затверджуються КМУ, а саме з 01.01.2015 до 30.03.2015), поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пп 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. У зв'язку з цим,  лист ДФС від 19.05.2015р. №17640/7/99-99-19-03-02-17 та пункт 4 листа ДФС від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17 відкликані.

Достроково розірвали договір страхування – не забудьте сплатити податки з викупної суми

Листом від 1.04.2016 року за №3319/Д/99-99-17-03-03-14 ДФС України надала роз’яснення щодо оподаткування ПДФО та військовим збором викупної суми, яка виплачена платнику податку - страхувальнику у зв’язку з достроковим розірванням договору довгострокового страхування життя. Незважаючи на те, що зазначеним листом роз’яснення надаються конкретному платнику та стосуються операції, здійсненої в 2015 році, у документі викладено чітку позицію ДФС України щодо принципу оподаткування таких викупних сум. Зокрема, відповідно до пп. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, викупна сума, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя у випадках та розмірах, визначених пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу. Разом з цим пп. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, викупна сума або її частина, отримана платником за договором довгострокового страхування життя, лише у випадках, визначених пп. 170.8.3 п. 170.8 ст. 170 Кодексу. Порядок оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя визначено п. 170.8 ст. 170 Кодексу, згідно з пп. 170.8.1 якого податковим агентом платника податку - отримувача викупної суми є страховик-резидент, який нараховує викупну суму за договором довгострокового страхування життя. Крім того, п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, об’єктом оподаткування якого є доходи, визначені ст. 163 Кодексу,  зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Тож, оскільки викупна сума що сплачується платнику податку за договорами довгострокового страхування життя підлягає оподаткуванню ПДФО, то вона є одночасно і об’єктом оподаткування військовим збором.

Декларування спадщини в 2016 році

Кожен громадянин, який отримав дохід у вигляді спадщини (подарунку) зобов’язаний задекларувати такий дохід та сплатити податок. Для спадщини і подарунка діють такі ж правила декларування та оподаткування, як для інших доходів фізичних осіб. А згідно зі ст. 174 глави IV Податкового кодексу України, податком обкладаються такі види спадщини, як об’єкти нерухомості; рухоме майно, до якого відносяться антикваріат, твори мистецтва, коштовності, будь-які транспортні засоби, а також інші види рухомого майна; об’єкти комерційної власності: цінні папери, корпоративні права; готівка або гроші на рахунку в будь-якій фінансовій установі, іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю. Одержувачі спадщини або подарунків в 2015 році повинні подати декларацію про доходи і вказати в ній вартість майна чи немайнових прав, отриманих в дар або в спадщину, до 1 травня 2016 року, а сплатити податки з такого доходу  до 1 серпня 2016 року. Декларації про майновий стан і доходи в 2016 році подається за новою формою яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743.

Декларування нецільової благодійної допомоги

Крижопільська ОДПІ нагадує про необхідність подання Декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - юридичної чи фізичної особи. Не оподатковується така допомога лише у випадку, якщо її загальна сума за 2015 рік не перевищила 1710 грн. Якщо ж сума становить більше вказаного розміру, то з перевищення потрібно сплатити податок на доходи за ставкою 15% (20%) та військовий збір у розмірі 1,5%. Для цього Вам потрібно звернутися до податкового органу за місцем реєстрації та подати податкову декларацію до 1 травня 2016 року, а податок необхідно сплатити до 1 серпня 2016 року. Нагадаємо, нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення визначених умов та напрямків її витрачання.
 
 Декларування доходів від операцій з цінними паперами
 
Крижопільська ОДПІ нагадує, що громадянам, які в 2015 році отримували доходи від операцій з цінними паперами, необхідно подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Всі документи, пов’язані з купівлею/продажем цінних паперів та понесеними витратами, зберігаються як до, так і після подання податкової декларації і сплати податку. 
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
При цьому декларація подається у будь-якому випадку, незалежно від того отримав громадянин інвестиційний прибуток чи збиток, та незалежно від того, чи сплачувався податковим агентом податок з доходів інвестора (ст. 36, 49, 170 Податкового кодексу України).
Оподатковується інвестиційний прибуток за ставкою 20%.
 
Отримання доходів від двох або більше податкових агентів
 

Крижопільська ОДПІ нагадує, що однією з особливостей кампанії декларування у 2016 році є те, що фізичні особи, які протягом 2015 року отримували дохід від двох та більше податкових агентів, подають декларацію про майновий стан та доходи востаннє у зв’язку із змінами, внесеними до ст.167.1 Законом України від 24.12.2015 року №909 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.
 

Як заповнити декларацію для отримання податкової знижки

Фізичні особи, які не є суб’єктами господарювання, можуть скористатися правом на податкову знижку. Вони можуть зменшити свій загальний річний оподаткований дохід у вигляді заробітної плати на певну суму витрат. Зокрема, витрати на сплату процентів за іпотечним кредитом, на оплату вартості свого навчання та/або вартість навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення, який не отримує зарплату, на сплату страхового внеску за договором довгострокового страхування життя, втрати на штучне запліднення, витрати на усиновлення, на переобладнання транспортного засобу для роботи на альтернативних видах палива, витрати щодо придбання або будівництва житла та ін. Слід відмітити, що такі витрати повинні бути документально підтверджені. Крім того, Податковим кодексом установлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованої платником податку податкової знижки понад суму загального оподатковуваного доходу платника, одержаного протягом року як заробітна плата. Зауважимо, що для отримання податкової знижки платник податків повинен подати за підсумками року декларацію про майновий стан і доходи. Слід відмітити, що наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015року № 859 затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан та доходи. При цьому спеціальний додаток до декларації (як було раніше) заповнювати не потрібно. Адже сама оновлена форма декларація містить відповідний розділ (розд. ІІІ). Тому платник податків у рядку 13 декларації повинен зробити позначку «Х» напроти категорії витрат, які включаються до податкової знижки, а також відобразити: - загальну суму фактичних витрат, здійснених протягом звітного року (ряд. 13);

- заробітну плату за рік, яка є базою обкладення податком на доходи фізичних осіб, тобто суму, зменшену на утриманий єдиний внесок та податкову соціальну пільгу, за її наявності (ряд. 15);
- суму (вартість) витрат, дозволену для включення до податкової знижки (ряд. 16). При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати зарплату, зазначену у рядку 15;
- суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання із цього податку у зв’язку з реалізацією права платників податків на ПЗ. Оригінали підтвердних документів не подаються до органу ДФС, проте їх треба зберігати протягом строку, достатнього для проведення перевірки правильності нарахування ПЗ (до кінця року). При цьому, для прискорення проведення такої перевірки, рекомендуємо разом з декларацією подати підтвердні документи, зокрема довідку, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація: - сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою); - розмір та сума податкової соціальної пільги;
- сума нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску; - сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб. Нагадуємо, що подавати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки можна до кінця року.
Порядок надання та перелік витрат, дозволений для включення до податкової знижки визначено статтею 166 розділу IV ПКУ.

ЗАЛИШИВСЯ ТИЖДЕНЬ ДО ЗАВЕРШЕННЯ КАМПАНІЇ ДЕКЛАРУВАННЯ

Крижопільська ОДПІ, з метою вберегти громадян від фінансових санкцій за неподання/невчасне подання декларацій, звертається до громадян, які зобов’язані подати декларації про отримані у 2015 році доходи і нагадує про те, що кампанія декларування добігає до завершення.   Декларацію необхідно подати до 1 травня та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і з військового збору. Обов’язок подання декларації виник у громадянина, якщо він протягом 2015 року отримав доходи:

доходи, отримані від двох і більше податкових агентів, згідно з пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу;

доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);
доходи від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 Кодексу);
доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомості, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);
від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення, крім спадкоємців-нерезидентів (п. 174.3 ст. 174 Кодексу);
за ухвалою суду, за яким прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (пп. 173.4 ст. 173 Кодексу);
у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
у разі отримання благодійної допомоги відповідно до пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу у сумі, що перевищує граничний розмір, встановлений абзацом «б» пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, або використану не за цільовим призначенням;
у разі отримання цільової благодійної допомоги, не використаної та не повернутої благодійнику у строки, визначені законодавством (пп. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
у разі отримання нецільової благодійної допомоги, у разі якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, установлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
у разі отримання додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у сумі, що перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, у випадках, передбачених пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу;
доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 Податкового кодексу);
доходи від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

Шановні громадяни, на Вас чекають в податковій інспекції. При необхідності нададуть необхідну допомогу при заповненні декларацій. Тож, не зволікайте, вчасно подайте декларацію. 

Відображення операцій з  отримання коштів платником загальної системи оподаткування  у випадку переходу на спрощену систему оподаткування
 
Операції з  отримання коштів платником загальної системи оподаткування,  у випадку переходу на спрощену систему оподаткування, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі  (готівкою таабо безготівковий; матеріальній або нематеріальній формі, визначені  п.293.3 ст.292 Податкового кодексу Ураїни).

Згідно з пп.134.1.1. п.134.1ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування   податком на прибуток є прибуток  із джерелом походження із України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у звітності на різниці,  які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств»ПКУ.  

Розділ  ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не предбачає коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток на оподаткування, якщо ці кошти надійшли за відвантажені товари  чи надані послуги під час перебування на спрощеній системі.                             

Про порушення термінів сплати авансових внесків СПД-платниками єдиного податку

У разі встановлення контролюючим органом порушень фізичними особами- підприємцями-платниками єдиного податку першої та другої групи термінів сплати авансових внесків єдиного податку, такі особи притягуються до відповідальності згідно ст.122 ПКУ. При цьому складається податкове повідомлення-рішення за формою «Ш».

Податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» також складається у разі нарахування відповідно до ст.126 ПКУ штрафних санкцій за порушення фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, фізичними особами, які проводять незалежну професійну діяльність, а також громадянами, термін сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб таабо військового збору, визначених у річній декларації про майновий стан і доходи, та фізичними особами–підприємцями - платниками єдиного податку третьої групи  термінів сплати(перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань по єдиному податку. Разом з тим Порядком передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання таабо штрафних фінансових санкцій, пені із зазначенням у ньому інформації, необхідної для їх визначення.

Новий порядок також передбачає, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, роздруковує його у двох примірниках (крім ППР за формою «Ф», які друкуються в одному примірнику).

Слід звернути увагу, що до внесення змін до програмного забезпечення  в частині оформлення форм ППР до ІС «Податковий блок» здійснюється лише внесення даних щодо їх реєстрації.

З 1 травня підвищено розмір мінімальної заробітної плати

Законом України від 25.12.15 № 928-VIII «Про Державний бюджет на 2016 рік» з 1 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу та мінімальну заробітну плату в розрахунку на місяць у розмірі 1450 гривень. У погодинному розмірі мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 8,69 гривні.

Звертаємо увагу роботодавців на неприпустимість виплати заробітної плати нижче законодавчо встановленого рівня. Адже це є порушенням трудового законодавства. Не позбавляйте найманих працівників належного захисту на випадок непрацездатності та не прирікайте їх на мізерну пенсію.                                  

Про тематичні семінари для платників податків

Наприкінці квітня та на початку травня фахівці податкових інспекцій провели семінари для платників податків на тему «Новини податкового законодавства. Звітність з підакцизних товарів». Семінари стали доволі резонансними, адже вже в травні платники акцизного податку звітували за новою формою. Під час виступів на семінарах податківці зупинялися на порядку заповнення звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, які затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49. Вищезазначені звіти передбачено подавати в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності до 10 числа місяця, що настає за звітним до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання. Слухачі були дуже активними, лекторам довелось відповісти на значну кількість запитань.

Платникам акцизного податку про нові форми звітності

Нагадуємо, що наказом  Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» передбачено звітність суб’єктів господарювання які здійснюють виробництво спирту (форма №1- РС), реалізацію та виробництво алкогольних напоїв (форма №2-РС), реалізацію та виробництво тютюнових виробів (форма №3-РС),обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма №1-ОА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма №1-ОТ), обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ). Вищезазначені звіти передбачено подавати в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності до 10 числа місяця, що настає за звітним до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання. Електронні формати за новими формами розміщено на офіційному веб-сайті ДФС ( розділ «Електронна звітність» - «Інформаційне – аналітичне забезпечення»- «Реєстр електронних документів».                

 Як подати декларацію акцизного податку

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України). Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Слід зазначити, що особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 прим.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ). Згідно з абзацом четвертим п. 215.1 ст. 215 ПКУ пальне належить до підакцизних товарів. Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ). Декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку. Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців. При здійсненні такими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, вони також підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами з поданням декларації акцизного податку до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.                               

У разі зменшення суми податкових зобов’язань заповнюється розрахунок коригування до податкової накладної

На зменшення суми податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи в подальшому використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, заповнюється розрахунок коригування до податкової накладної. Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи (відносно яких визначено податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України) в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань на підставі розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі – розрахунок коригування), зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п. 21 Порядку № 1307 розрахунок коригування складається за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307. В заголовній частині розрахунку коригування у верхній лівій частини робиться помітка «Х» у графі «До зведеної податкової накладної», вказується дата та номер податкової накладної до якої вносяться зміни. У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «600000000000», в рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.                                               

В розділі Б табличної частини розрахунку коригування зазначається: в графі 1 – № з/п рядка податкової накладної, що коригується; в графі 2 – причина коригування;в графі 3 – номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується; в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД.;  в графах 5 та 6 – одиниця виміру товарів/послуг; в графі 11 – код ставки; в графі 13 зазначається база оподаткування без урахування ПДВ зі знаком «-»;  графи 7, 8, 9, 12 – не заповнюються.

В розділі А табличної частини розрахунку коригування (рядки I - VIII) вносяться узагальнюючі дані щодо суми коригування податкових зобов’язань за операціями, на які складається такий розрахунок коригування, а сааме: в рядку «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту» зазначається в залежності від ставки (рядки II – III) зі знаком «-» сума коригування податкових зобов’язань.                    

Оновлена Інструкція про порядок нарахування та сплати ЄСВ чинна з 17 травня

Мінфін наказом від 28.03.2016 р. № 393 виклав у новій редакції Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у якій окрім нарахування і сплати ЄСВ, визначена процедура нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів контролюючими органами. Інструкцію приведено у відповідність до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (із змінами та доповненнями). Зокрема, з документу виключено норми щодо утримання ЄСВ та встановлено єдину ставку нарахування внеску у розмірі 22% незалежно від класу професійного ризику. Уточнено правило нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати. А саме: якщо база нарахування ЄСВ менше розміру мінімальної заробітної плати, то ЄСВ розраховують із розміру мінімальної заробітної плати. Правило діє за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Вищевказана вимога не застосовуються до заробітної плати:
– не за основним місцем роботи (базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру);

– яка нараховується підприємствами, установами, організаціями працівникам-інвалідам, до яких застосовують розмір ЄСВ 8,41%, 5,3% або 5,5%; 

– працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО.

Також, у зв’язку з нововведеннями, які набрали чинності з 01 січня 2016 року, в Інструкції прописано, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ  дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом, на яку нараховується єдиний внесок. Приведено у відповідність з нормами чинного законодавства положення Інструкції щодо добровільної сплати єдиного внеску та порядку укладення договорів про добровільну участь. З 1 січня 2016 року всі фізичні особи – підприємці виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ.

За 5 місяців роботодавці Крижопільщини перерахували майже 48 млн. грн. ЄСВ

При індикативному показнику 43205,4 тис.грн., роботодавці Крижопільщини сплатили за січень-травень 2016 року 47905 тис. грн. єдиного  внеску. За словами начальника Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Людмили Сузанської, перевиконання прогнозованих показників складає  4700,6 тис. грн. Прогнозується зростання надходжень єдиного внеску у зв’язку із ростом розміру мінімальної заробітної плати з 1 травня до 1450 грн., розмір мінімального страхового внеску збільшився до 319 грн. (1450 грн. х 22%). Змінилася максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати єдиний внесок. Вона складає 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на місяць нарахування доходу. З травня – це 36 250 грн. (1450 грн. х 25). Також, починаючи з 2016 року, виключено із переліку платників, які мають права на добровільну сплату єдиного внеску фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування; та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати залишився і у 2016 році. А усіх платників ЄСВ найближчим часом чекає оновлений звіт з єдиного внеску,затверджений наказом Мінфіну від 11.04.2016 р. №441.

До уваги страхувальників

З 01 липня 2016 року звіти з  єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за звітний період "червень 2016 року" подаються за новою формою згідно з Порядком  формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 № 460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.05.2016 № 682/28812). З метою створення комфортних  умов для подання суб’єктами господарювання звітів з  єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на виконання вимог Порядку, Державна фіскальна служба розмістила на своєму сайті для використання розроблені електронні формати (PDF.rar та XSD.rar).

 Якщо є ліцензія на алкоголь або тютюн подаєте звіт щомісяця до 10 числа

ДФС інформує щодо особливостей подання та заповнення звітів, передбачених наказом Міністерством фінансів України від 11.02.2016 № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядок їх заповнення". Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (№ 1-РА) та Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (№ 1-РТ) подають суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі вказаними товарами, до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі щомісячно, на протязі дії відповідної ліцензії, навіть якщо на початок звітного місяця не було залишку вказаної продукції або ж якщо протягом звітного місяця рух алкогольних напоїв та тютюнових виробів не здійснювався. У разі якщо суб'єкт господарювання має в своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіти заповнюються в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць. Одиниця виміру, яка застосовується при складанні Звіту № 1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі" для сигарет з фільтром, без фільтра та сигар - млн. штук, для інших тютюнових виробів - млн. штук або тонни та має формат даних до шести знаків включно після коми. Обсяги зіпсованих, знищених, втрачених товарів тощо відображаються у колонці 7 "Примітки" Звітів №1-РА та №1-РТ з зазначенням відповідних пояснень. Звітна інформація подається за кодами та видами продукції згідно з додатком до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення".

Міінфін оновив форми заявок-розрахунків на марки акцизного податку

Відповідно до статті 226 ПКУ, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. ДФС інформує, що з 27 травня 2016 року набрав чинності наказ МФУ від 11.04.2016р.  № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку». Втратив чинність наказ Міндоходів від 04.02.2014 р. № 115.

До уваги підприємств оптової та роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами  

У зв’язку із численними зверненнями, повідомляємо, що відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» всі суб’єкти господарювання, які мають ліцензії, а це виробники, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, подають до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіти про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Форми таких звітів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за  № 340/28470, який розроблено на виконання частини третьої статті 16 Закону №481. Отже, підставою для скасування вимоги подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів може бути лише внесення відповідних змін у Закон № 481. Першим звітним періодом для подання звітів за формами, затвердженими Наказом №49, був квітень 2016 року. В зв’язку із тим, що останній день строку для подання звіту за квітень 2016 припадав на святковий день – 9 травня, подання звіту переносилося на 10 травня 2016 року. Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що граничний строк (останній день) подання звітів за травень 2016 року – 9 червня 2016 року! Відповідно до порядків подання  та заповнення звітів, затверджених Наказом №49, суб’єкти господарювання незалежно від форм власності подають звіт за основним місцем обліку в електронній формі. Для забезпечення подання звітів в електронній формі з використанням ЕЦП, що надаються безкоштовно суб’єктам господарювання АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, на офіційному веб-порталі ДФС розміщено безкоштовне спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Також, звертаємо увагу, що подання після граничного строку уточнюючих звітів не передбачено, оскільки звітність розроблена з метою державного контролю за регулюванням виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України і не відноситься до податкової. Відповідно, на подання зазначеної звітності не розповсюджуються норми   п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України щодо надсилання уточнюючого розрахунку до податкової звітності. Разом з тим, у разі виявлення суб’єктом господарювання помилки у звітній інформації і направленні нових звітів з уточненими даними у граничні строки подання звітності, інформаційні системи приймання звітності ДФС забезпечать обробку таких нових звітів.

Якщо посеред року продали чи придбали майно

ДФС нагадує платникам щодо необхідності подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у випадку зміни впродовж року власників об’єктів. За встановленими ст.266 Податкового кодексу України  правилами, юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до податкової інспекції за місцезнаходженням об'єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності (пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу). Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015р. № 408. У разі уточнення податкових зобов'язань у разі переходу права власності на нерухоме майно від одного власника до іншого протягом поточного року, подається "Уточнююча" податкова декларація, у заголовній частині  якої у рядку 03 проставляється відмітка "Х". Додаток до декларації "Відомості про наявні об'єкти житлової нерухомості" є невід'ємною частиною "Уточнюючої" декларації, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).

Правові засади застосування єдиного податку для платників четвертої групи

Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України, платник може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо він відповідає встановленим законодавством вимогам та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку. Платники четвертої групи - це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Згідно з п. 291.5 1 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

суб'єкти господарювання, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку сільськогосподарські товаровиробники повинні подати до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), - в податкову інспекцію за місцем перебування на податковому обліку;

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – в податкову інспекцію за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – в ДПІ за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – в ДПІ за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, повинні подати та подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до податкових інспекцій за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або боргів, які передані йому як правонаступнику (пп. 298.8.2 п. 298.8 ст. 298 Кодексу). Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (ст. 294 Кодексу). Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року, а для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення. Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована за рішенням податкової інспекції у разі ліквідації платника (крім перетворення) або ж якщо у звітному році частка сільгоспвиробництва становить менш як 75 відсотків.

Якщо платник єдиного податку змінив діяльність

ДФС України у листі від 06.05.2016р. №10233/6/99-99-12-02-03-15 роз’яснює порядок подання платниками єдиного податку заяви у випадку зміни видів господарської діяльності. ДФС здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до Реєстру, які, зокрема, містять інформацію щодо декларованих платником видів господарської діяльності. У випадку зміни видів діяльності, платник складає та подає у довільній формі відповідну заяву. Разом з тим, Кодексом не встановлено конкретний строк подання такої заяви. ДФСУ рекомендує подавати заяву про зміну видів господарської діяльності першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, аналогічно до положень Кодексу про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Запланували відпустку – подайте заяву в податкову

ДФС нагадує платникам єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб про те, що згідно з положеннями пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу України вони звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Поінформувати податкову про період відпустки шляхом подання заяви у довільній формі в ДПІ за місцем обліку слід до її початку, аби не проводилося нарахування авансових внесків єдиного податку за відпускний період. До речі, законодавство не передбачає звільнення від сплати єдиного соціального внеску на час відпустки підприємців, отож , сплата ЄСВ за «відпускний» період проводиться у звичайному режимі.

Зниження облікової ставки впливає на розмір пені

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки з 19% до 18% річних з 27 травня 2016 року. Попередня ставка діяла з 22 квітня п. р. Облікову ставку необхідно враховувати при нарахуванні пені відповідно до норм Податкового кодексу України. Зокрема, пеня нараховується після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 ПКУ). В такому випадку нарахування пені розпочинається: – при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків – від першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання; – при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами – від першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні – рішенні. Пеня, визначена пп. 129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою), за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Також,  пеня нараховується на суму заниження податкового зобов’язання із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження (пп. 129.1.2 ПКУ).  Ще одна підстава врахувати облікову ставку – при нарахуванні пені у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків – фізичних осіб, та (або) контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (пп. 129.1.3 ПКУ). Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб. Згідно з п. 129.3 ПКУ, нарахування пені закінчується, зокрема, в день зарахування коштів на відповідний рахунок Держказначейства та (або) в інших випадках погашення податкового боргу та грошових зобов'язань.

В січні-червні платники Крижопільщини поповнили Зведений бюджет  на 51 млн. гривень

Співпраця податківців з платниками податків перейшла на новий рівень. На даному етапі платники використовують новітні технології та подають звітність в електронному вигляді.  Податкова служба сьогодні намагається працювати прозоро і публічно з платниками податків. Відповідно до статистичних даних за січень-червень  2016 року до Зведеного бюджету надійшло 50818,1 тис. грн. податків і зборів, що на 17808,7 тис. грн. більше минулорічних надходжень. В т.ч. надходження Державного бюджету склали 19049,3 тис. грн., що становить 37% від загальної суми. До місцевих бюджетів платниками податків району перераховано 31768,8 тис. грн., це в структурі становить майже 63% надходжень. Головними складовими податкових надходжень до бюджету є надходження податку на доходи фізичних осіб – 24924,6 тис. грн., єдиного податку – 5080,8 тис. грн., ПДВ – 5773,7 тис. грн., плати за землю – 4330,5 тис. грн., військового збору – 2769,4 тис. грн. Бюджетне відшкодування ПДВ склало 1712,4 тис. грн.

На потреби української армії  платники Крижопільщини перерахували майже 3 млн. гривень військового збору

У січні-червні 2016 року платники Крижопільщини перерахували на потреби української армії 2769,4 тис. гривень. Як зазначає начальник Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Людмила Сузанська, перерахована до держбюджету у вигляді військового збору сума зросла, порівняно з аналогічним періодом минулого року на 811,1тис. гривень. За словами Людмили Степанівни, така позитивна динаміка є цифровим підтвердженням високого рівня відповідальності мешканців району та усвідомлення ними важливості перерахування таких коштів на реформування, розвиток та модернізацію української армії.

З 1 липня збільшено граничну межу для оподаткування пенсій

Законом України від 02.06.2016 року №1411 внесені зміни до пп.164.2.19 та п.167.4 Податкового кодексу України. Зокрема, передбачено звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором пенсій (включаючи суму їх індексації) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір не перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року. Тобто, з 1 липня пенсійні виплати, розмір яких в 2016 році не є більшим за 10740 грн., звільняються від оподаткування.

У разі перевищення вказаної величини, оподаткуванню за ставками 18%  і 1,5% підлягатиме сума перевищення. Окрім того, звертаємо увагу, за такими ж ставками оподатковуватимуться пенсії з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Додамо, нововведення не поширюється на пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Нагадаємо, що до 1 липня оподаткуванню підлягають суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувані платником з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, у частині такого перевищення. А саме, вказані виплати, які є більшими за  4134 грн., в  сумі перевищення оподатковуються  ПДФО за ставкою 15% та військовим збором у розмірі - 1,5%.

Довідково повідомляємо, вказані зміни опубліковані в «Голосі України» від 14.06.2016р. №109 та набувають чинності з 01.07.2016 року.

Уточнюючі зобов’язання з ПДВ: порядок сплати до бюджету

ДФСУ у листі від 25.05.2016 р. № 11362/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення щодо можливості відображення на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, сплачених з поточного рахунку платника ПДВ у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ, а також штрафу і пені, які виникли у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ при виявленні ним заниження податкового зобов'язання з ПДВ минулих податкових періодів. Висновки: сплата платником ПДВ податкових зобов'язань, визначених в уточнюючому розрахунку, поданому за попередні звітні періоди, а також штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань може здійснюватись:

- безпосередньо з поточного банківського рахунку платника;

- з електронного рахунку платника за його заявою, поданою у складі податкової декларації з ПДВ, у сумі, яка перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до такої поданої декларації.

Помилки попередніх років – як виправити

ДФС нагадує порядок виправлення помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності  з податку на прибуток. Насамперед, звертаємо увагу, що згідно норм статті 50 Податкового кодексу України уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій самостійно виявлено помилку. складається за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, отож, наразі використовується форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015р.  № 897 ( із змінами). Виправлення самостійно виявлених помилок за період до 01.01.2015 року здійснюється в окремій уточнюючій декларації або у складі декларації за поточний звітний (податковий) період з поданням Додатка ВП. Для самостійного виправлення помилок за новою формою декларації за звітні (податкові) періоди до 1 січня 2015 року платники мають право скористатися нормами п. 46.4 статті 46 Податкового кодексу щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою. У такому випадку платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід'ємною її частиною. В подальшому, таке доповнення буде використано податковою інспекцією при аналізі показників такої декларації.                                                                                                                                                                                                        

Підсумки та досягнення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області за перше півріччя 2016 року

Підсумовуючи роботу  у січні – червні 2016 року Могилів-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області вжиті всі заходи, спрямовані на пошук додаткових джерел наповнення бюджетів усіх рівнів, забезпечення належного контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати платежів до бюджету суб’єктами господарювання, зменшення кількості збиткових підприємств, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань  та інших заходів з розширення бази оподаткування.  За підсумками роботи за січень-червень  2016 року  фахівцями  Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області при доведеній розрахунковій базі до Державного бюджету  в сумі 81763,3 тис.грн. фактично забезпечено 105982,8 тис.грн., або 129,6% ( та 189,8%  або +50134,7 тис.грн. ріст до відповідного періоду минулого року).  До місцевих скарбничок Могилів-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області зібрано 171028,8 тис. грн., становить 126,2 відс. (+35495,8 тис.грн.) індикативних показників доходів, та на 52,6 відс. або +58958,5 тис.грн більше відповідного періоду 2015 року. Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області висловлює щиру подяку всім сумлінним платникам податків за  своєчасність та повноту податкових платежів, адже нині, у доволі нелегкий для країни час, своєчасна сплата податків є актуальною і нагальною як ніколи. Це не лише турбота про завтрашній день, а вияв поваги до всіх громадян України.

За червень 2016 року звітність з ЄСВ подається за новою формою

 ДФС нагадує платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про те, що звітність з ЄСВ за звітний період «червень 2016 року» подається за новою формою, яка затверджена Наказом  Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. №435 (у редакції наказу від 11.04.2016р. № 441).  Звіт подається в податкову інспекцію за місцем взяття страхувальника на облік як платника єдиного внеску в один із таких способів:

- в електронній формі засобами електронного зв'язку (надсилається не пізніше закінчення останньої години 20 календарного дня, що настає за останнім днем звітного періоду);

- на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації (подається не пізніше 20 календарного дня, що настає за останнім днем звітного періоду);

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти  (подається не пізніше 20 календарного дня, що настає за останнім днем звітного періоду);

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти. У такому випадку поштове відправлення на адресу податкової інспекції відправляється не пізніше 10 календарного дня, що настає за останнім днем звітного періоду.

Інформація щодо Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків

ДФС України повідомляє, що у Мінюсті України 13.06.2016 за № 846/28976 зареєстровано наказ МФУ «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» від 23.05.2016 № 498, який опубліковано у Офіційному віснику України № 49 від 01.07.2016. Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування у Офіційному віснику України. Наказом затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом від 28.12.2015 № 1204, що зареєстрований у Мінюсті України 22.01.2016 за № 124/28254. Внесення змін обумовлено, в основному, прийняттям Верховною Радою України Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким, зокрема, доповнені види відповідальності платників податків, щодо яких контролюючими органами приймаються податкові повідомлення-рішення. З метою виконання цих норм Порядок доповнено новою формою «ПН» (додаток 14 до Порядку), яка складається у разі виявлення в ході проведення документальних виїзних перевірок помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, встановлених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу. Крім того, у зв’язку з із постійними доповненнями Податкового кодексу України новими видами штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), Наказом запроваджено складання податкового повідомлення-рішення для застосування контролюючими органами штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених Кодексом (в тому числі по встановлених порушеннях Митного кодексу України), застосування яких безпосередньо не пов’язане з визначенням податкових зобов’язань (форма «ПС», додаток 11 до Порядку). Зокрема, це і санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, за порушення встановлених строків зберігання документів, неподання або порушення строків подання податкової інформації, порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах. Крім того, з метою уніфікації форм Наказом об’єднано форми «С» та «У» та передбачено складання податкового повідомлення-рішення форми «С» (додаток 10 до Порядку) для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Наказом забезпечено нормативне врегулювання питання надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків у зв’язку з внесенням Законом № 909 змін до Кодексу та створено умови для виконання покладених на органи ДФС завдань і функцій.

Останній строк сплати податку на нерухоме майно - 29 cерпня 

ДФС нагадує платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що граничний строк сплати за 2015 рік настає 29 серпня 2016 року. Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податового кодесу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. Ставка податку: на об’єкти житлової нерухомості сладає 12,18 грн. за 1кв.м., на об’єкти нежитлової нерухомості сладає 24,36 грн. за 1 кв.м. База оподатвання об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у власності платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/бу динків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. За роз’ясненнями звертайтеся до територіальних ДПІ.

Інформація щодо митного оформлення товарів, повернутих з території Російської Федерації або Республіки Білорусь на митну територію України внаслідок запроваджених заборон та обмежень                                                                                                                               

У зв’язку із запровадженням Російською Федерацією заборон та обмежень щодо транзиту товарів з території України через територію Російської Федерації (Указ Президента РФ від 01.01.2016 №1 „Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки та національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з Території України на територію Республіки Казахстан через територію Російської Федерації” зі змінами, внесеними Указом президента Російської Федерації від 01.07.2016 № 319) інформуємо. Відповідно до частини першої статті 84 Митного кодексу України товари, які були поміщені у митний режим експорту, з моменту фактичного вивезення за межі митної території України втрачають статус українських товарів. Товари, які були вивезені в митному режимі експорту та в подальшому повернуті на митну територію України внаслідок запроваджених Російською Федерацією заборон та обмежень, можуть бути поміщені декларантом в митний режим транзиту або реімпорту з дотриманням умов таких режимів та у порядку, визначеному Кодексом. Після поміщення у митний режим реімпорту товарів згідно з пунктом З частини другої статті 78 Кодексу суми вивізного мита, сплачені при експорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам, у порядку, передбаченому Кодексом. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Кодексу у митний режим реімпорту справляються відповідно до Податкового кодексу України.

Довідка - п. 3 ч. 2 ст. 78 Кодексу — товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала. у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору згідно з яким її і товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору (за певних умов).

 Декларування товарів у митний режим реімпорту може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів (частина сьома статті 79 Кодексу). Для доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митниці призначення використовується попередня митна декларація (стаття 259 Кодексу), яка у встановленому порядку подається декларантом до митниці, в зоні діяльності якої товари та/або транспортні засоби комерційного призначення будуть пред’явлені для митного оформлення (митниця призначення). Товари та транспортні засоби мають бути доставленими в митницю призначення до закінчення строку, визначеного статті 95 Кодексу, а саме 10 діб для автомобільного транспорту (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Також допускається зміна митниці призначення на іншу, ніж та, що зазначена в документі контролю за переміщенням товарів. З метою вирішення питання про зміну митниці призначення (переадресування товару) перевізник (декларант або уповноважена ним особа) повинен звернутись з письмовою заявою до органу доходів і зборів, до якого фактично прибули товари та/або транспортні засоби комерційного призначення (розділ X Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066). Згідно з частиною четвертою статті 92 Кодексу для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;

2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

3) у випадках, встановлених Кодексом, забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X Кодексу.

Митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів в пункті ввезення (пропуску) на митну територію України у порядку, встановленому Кодексом. Відповідно до статті 90 Кодексу товари та/або транспортні засоби комерційного призначення, розміщені в митний режим транзиту, переміщуються від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Подали декларацію – вчасно сплатіть податки

Фізичні особи (громадяни), які подали податкові декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та яким було визначено до сплати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, зобов’язані сплатити нараховані суми не пізніше 29 липня 2016 року. Якщо доходи задекларовано, а податки не сплачено, то при затримці до 30 календарних днів штрафна санкція  складає 10 відсотків суми податкового боргу. Якщо ж затримаєтесь на термін, що перевищує 30 календарних днів,  сплатите вже 20 відсотків штрафу від суми податкового боргу. Крім того, на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 Кодексу).

Нову декларацію з ПДВ вперше подаватимуть за серпень

ДФС інформує про те, що подання податкової звітності з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1 липня 2016 року наказом МФУ  від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016р.), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017р.). Звертаємо увагу на те, що додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до податкової декларації з ПДВ викладено в новій редакції, яка передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість. Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість. При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Гроші зараховані на неправильний бюджетний рахунок, що робити?

Порядок їх повернення регламентовано статтею 43 Податкового кодексу України. Обов'язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов'язань є подання платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов'язання чи  податкового боргу з інших платежів. У разі відсутності у платника податків рахунку в банку можливе повернення готівковими коштами за чеком. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Бізнес перевірятимуть «по-новому»

ДФС видала наказ, згідно з яким значно зменшиться кількість безпідставних кримінальних проваджень щодо бізнесу. Тепер до податкової міліції будуть передаватись матеріали податкових перевірок тільки після остаточного закінчення всіх адміністративних та судових процедур оскарження. Тобто кримінальні справи будуть порушуватися при наявності реальних доказів вчинення кримінальних злочинів. Це означає, що фіскальна служба не зможе упереджено та безпідставно тиснути на бізнес. Якщо підприємець не погоджується з рішенням ДФС стосовно своїх зобов’язань і подає оскарження до суду, то кримінальне провадження буде розпочато лише тоді, коли слідчий знайде реальні докази злочину. Це оперативне рішення має значно зменшити кількість необґрунтованих кримінальних справ проти бізнесу та створити кращі умови для розвитку підприємництва.                                                                                                                                             

Відповіді на запитання щодо плати за землю

Хто є платником земельного податку  у випадку  оренди будівель? Підставою виникнення податкових зобов'язань з плати за землю є право власності на земельну ділянку або право користування нею (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України), що обчислюються за даними Державного земельного кадастру. Отже, платниками плати за землю є суб'єкти господарювання, за якими зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою. Відповідно, у разі якщо орендар орендує будівлі або їх частини, що розташовані на земельних ділянках, власниками/користувачами яких є суб'єкти господарювання, в тому числі державної та комунальної форми власності, то обов'язок щодо декларування, нарахування та сплати податкових зобов'язань із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної власності, а також відповідальність за порушення правил їх нарахування та сплати, виникає у власника (орендодавця) такого майна.                                                                       

Чи звільняється платник єдиного податку від сплати орендної плати за землю? Підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України передбачено звільнення платників єдиного податку від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в частині земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються таким платниками для провадження господарської діяльності. Звільнення від сплати орендної плати, в тому числі платників єдиного податку, Податковим кодексом не передбачено.                              

Яким чином здійснюється державний контроль у випадку нецільового використання земель? Відносини, що пов'язані з використанням землі, у тому числі й орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а також Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі". Повноваження із врегулювання земельних питань надані органам місцевого самоврядування, зокрема, розпорядження землями територіальних громад,  додержанням земельного та екологічного законодавства та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад. Державний контроль за використанням та охороною земель державної власності належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Перелік послуг, на які поширюється спецрежим з ПДВ

Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу, поширюється на виробництво власної продукції рослинництва, тваринництва, та надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг). Перелік послуг, які можуть надаватись суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ: надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу); надання послуг у тваринництві. Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності", прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010р. №457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 "Допоміжна діяльність у рослинництві". При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011р. №396, клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 "Допоміжна діяльність у рослинництві", включає: сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту; передпосівну підготовку полів; сівбу та садіння сільськогосподарських культур; оброблення сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря; обрізання плодових дерев і виноградників; пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку; збирання врожаю; боротьбу зі шкідниками, пов'язану із сільським господарством; підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані; експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування; надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом. Таким чином, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг можливе за умови, що такі послуги: - надаються суб'єктам господарювання, які є сільськогосподарськими підприємствами; - пов'язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві; - надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги).

Як повернути податкову знижку

Подати декларацію про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки можна до кінця року. Порядок надання та перелік витрат, дозволений для включення до податкової знижки визначено статтею 166 розділу IV ПКУ. Податкова знижка може застосовуватися виключно до доходу, отриманого платником податку - резидентом протягом звітного 2015 податкового року у вигляді заробітної плати та нараховується лише в межах її розміру.  До податкової знижки за 2015 рік можна включити такі витрати: - частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом; - пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям; - суми коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання; - страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення; - суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій; - суми витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини; - суми коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу; - суми витрат за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла. Такі витрати повинні бути документально підтверджені. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2015 року, податкову декларацію можуть подати упродовж усього 2016 року. Для спрощення процедури подання декларації, в органах ДФС функціонує сервіс «Електронний кабінет платника» через який надано можливість дізнатися про отриманні доходи та утриманні податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.  

Коли та для кого комісійні операції стають контрольованими

Відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку, що здійснюються: з пов'язаною особою - нерезидентом; з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ; через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів. Господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Правова сутність договорів комісії встановлена положеннями Цивільного кодексу України, а саме: за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Отож, комісійні договори між українськими підприємствами не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами, незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності продаж товару на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від комісіонера-резидента до покупця-нерезидента, відповідно, такі операції не підпадають під визначення контрольованих. Але, для комітента, у разі досягнення критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, операції з продажу товарів підпадають під визначення контрольованих, якщо: покупець-нерезидент є пов'язаною особою з комітентом-резидентом; або країна резиденції покупця-нерезидента включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ на момент здійснення такої операції. У цьому випадку комітент-резидент зобов'язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.

Контрольовані операції: особливості визначення

ДФС у листі від 04.07.2016р. № 14491/6/99-99-15-02-02-15 надала роз’яснення щодо визнання операції контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні, а саме: - господарські операції з купівлі товару резидентом у нерезидента, зареєстрованого у державі, що не включена до переліку держав, затвердженого КМУ, та обсяг таких господарських операцій з цим нерезидентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, не підпадають під визначення контрольованих у разі, якщо нерезидент не є пов'язаною особою з резидентом, незалежно від того, в якій країні (території) відкрито банківський рахунок такого нерезидента.  

Основа податкового обліку та звітності це первинні документи

ДФС нагадує про те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів, передбачених чинним законодавством. Обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, встановлено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу. Підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку, правові засади організації та ведення якого визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Законом № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Внесено зміни у Порядок електронного адміністрування реалізації пального

ДФС інформує про те, що КМУ Постановою від 6 липня 2016 року № 409 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою КМУ від 24 лютого 2016 р. №113 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального". Новації стосуються суб’єктів господарювання, які працюють в межах договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів. Так, до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального включаються наступні дані: назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік вказаного договору.  

За яких умов реєстрація платником акцизного податку є обов’язковою

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 розділу VI Податкового кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Другим абзацом п.14.1.212 статті 14 Податкового кодексу визначено поняття щодо терміну «Реалізація пального» для цілей розділу VI цього Кодексу, а саме: це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання. Таким чином, разі використання придбаного пального виключно для власних потреб (відпуск такого пального для заправки власних транспортних засобів здійснюється через власні АЗС, АГЗС, ПЗП), розрахункові операції у готівковій+/або безготівковій формі за яке не відбуваються, такі операції не є об'єктом оподаткування з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій. Нагадуємо, що акцизний податок з роздрібного продажу пального сплачується за специфічною ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу). Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу). Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Якщо податок заплатили на неправильний рахунок

Випадки помилкової сплати узгоджених податкових зобов'язань платником податків на неправильні бюджетні рахунки трапляються  часто та з різних причин: чи то переплутали рахунки, чи вказали застарілі, й т.і. Відповідно, виникає ситуація, коли платник вважає, що він розрахувався з бюджетом й спокійно займається подальшими справами, й тут несподівано з’являється проблема у вигляді несвоєчасної сплати податку до бюджету з усіма наступними «приємними»  наслідками у вигляді фінансових санкцій. Слід пам’ятати, що частиною п'ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України. Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21 січня 2004 року № 22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку. Отже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою. Дуже добре, коли помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Затверджено механізм контролю за доходом в мільйон 

ДФС інформує про те, що КМУ Постановою від 13 липня 2016 р. № 439 затвердив Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 ПКУ. Нагадуємо, що вказаним пунктом встановлено законодавчу норму, завдяки якій підприємці, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп, не застосовують реєстратори розрахункових операцій за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищить 1млн. грн. Зокрема, для визначення фактичного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності. Для отримання податкової інформації органи ДФС мають право звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовими запитами про подання податкової інформації, необхідної для здійснення податкового контролю, проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку та проводити документальні позапланові або фактичні перевірки щодо визначення фактичного отриманого обсягу доходу протягом календарного року.  

На Крижопіллі спостерігається позитивна динаміка росту надходжень

Протягом січня-липня  2016 року платники Крижопільщини спрямували до Державного бюджету   21770,6 тис. гривень, що становило 106,8% планових завдань. Порівняно з відповідним періодом 2015 року, Держбюджет отримав надходжень на 7051,3 тис. грн. більше. До місцевих бюджетів надійшло  40687,2 тис. гривень, або 155,6% до плану, в порівняні з відповідним періодом 2015 року надходження зросли на 14451,4 тис. грн. Загалом до Зведеного бюджету платниками району спрямовано 62457,8 тис. грн. податків і зборів, що на 21502,7 тис.грн. більше минулорічних надходжень. Надходження до Державного бюджету становить майже 35% від загальної суми, а до місцевих бюджетів - 65%. Головними складовими податкових надходжень до бюджету є надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб – 32596,6 тис. грн., єдиного податку – 6250,4 тис. грн., ПДВ – 6096,1 тис. грн., плати за землю – 5356,7 тис. грн., військового збору – 3892,4 тис. грн., акцизного податку – 2722,2 тис. грн., податку на прибуток підприємств – 1627,7 тис. грн. У січні-липні 2016 року платники податків Крижопільщини сплатили 38247,8 тис. грн. ЄСВ, що на 5700,1 тис. грн. більше нормативу.

ЦОП Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ надав 1506 адміністративних послуг

Центром обслуговування платників податків Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ за січень-липень 2016 року було надано 1506 адміністративних послуг. У ЦОП відвідувачі мають можливість отримати весь комплекс адміністративних та інформаційних послуг безкоштовно, серед найбільше затребуваних: видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; реєстрація розрахункових книжок та книг обліку, взяття на облік реєстраторів розрахункових операцій, видача довідки про відсутність заборгованості із сплати податків. Крім того, за необхідності консультант-модератор надасть будь-яку інформацію стосовно роботи Центру та розміщення його спеціалістів, а також стане у нагоді відвідувачам при пошуку необхідної інформації, розміщеної на стендах та при заповненні необхідних документів.

Крижопільські платники за січень-липень 2016 року сплатили майже 4 млн. грн. на обороноздатність України

За січень-липень 2016 року платники Крижопільського району сплатили до державного бюджету 3892,4 тис. грн. військового збору. Це на 1104,7 тис. грн. перевищує індикативний показник. Нагадаємо, що військовий збір в Україні запроваджено із 3 серпня 2014 року. Його ставка складає 1,5%  від об’єкта оподаткування. Платниками є: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Варто зазначити, що з 11 червня та 9 липня 2015 року набрали чинності Закони України № 381-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору» та № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції». 

Прийняли на роботу нового працівника – повідомте податкову

ДФС нагадує роботодавцям про вимоги діючого законодавства інформувати податкову інспекцію щодо прийому на роботу нових працівників. Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413. Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення Державної фіскальної служби для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, визначена ч. 3 та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 до 17000 гривень), при повторному - від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 гривень)).

З 2 серпня - нова форма звітності для «неприбутківців»

Мінфін наказом від 17.06.2016 №553 затвердив форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Звіт за зазначеною формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними  п. 133.4 Податкового кодексу України, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Вищезазначеним наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів від 27.01.2014 №85 "Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій". Довідково повідомляємо, наказ №533 зареєстрований в Мін’юсті 07.07.2016р. за №932/29062 та набрав чинності з 02.08.2016 р., тобто з дня його офіційного опублікування в Офіційному віснику України №58 від 02.08.2016р.

Повертаємо пальне з оформленням акцизної накладної

ДФС України листом від 28.07.2016 р. N16330/6/99-99-12-02-02-15 надала податкову консультацію щодо порядку оформлення документів при здійсненні операцій з повернення постачальникам пального, отриманого до 1 березня 2016 року. У листі йдеться, що з 1 березня поточного року, особи, які здійснюють операції з пальним, повинні зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та здійснювати такі операції з дотриманням умов щодо оформлення та реєстрації документів в СЕАРП, зокрема, акцизної накладної. Оскільки операції з реалізації пального до 01.03.2016 р. здійснювались без складання акцизної накладної, повернення після 01.03.2016 року постачальнику такого пального, яке було за Актом інвентаризації внесено до СЕАРП, можливе шляхом складання і реєстрації акцизної накладної.

Єдиний податок: як відобразити у звіті виправлення помилки

ДФС нагадує платникам єдиного податку третьої групи – юридичним особам, що для виправлення помилок в податковій декларації передбачено заповнення розділу IV "Визначення податкових зобов'язань у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок", а саме: у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється, а саме: - рядок 10 чинної на сьогодні форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), яка  затверджена наказом МФУ від 19.06.2015р. №578; - рядок 9, якщо податкова звітність була подана у редакції наказу МФУ від 21 грудня 2011 року № 1688 "Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку", який діяв у 2012, 2013, 2014 роках та у І,ІІ.ІІІ кварталах 2015 року, - або рядок 9, або 24, або 36 (відображається в разі переходу протягом року на іншу групу платника єдиного податку) податкової декларації згідно з вищезгаданим наказом № 1688; у рядку 12 - уточнена сума податкових зобов'язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка; у рядку 13 - сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (рядок 12 - рядок 11 декларації); у рядку 14 - сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 11 - рядок 12 декларації; у рядку 15 - зазначається сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (нараховується платником відповідно до пп. "а" п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (рядок 13 х 3 %)); у рядку 16 - зазначається сума штрафу в розмірі 5 % суми недоплати (нараховується платником відповідно до пп. "б" п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу (рядок 13 х 5 %)); у рядку 17 - сума пені самостійно нарахована відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу. Звертаємо увагу, що у складі звітної декларації платник має можливість уточнити лише один минулий податковий (звітний) період поточного року або минулих років.  У разі необхідності уточнення показників за декілька податкових (звітних) періодів помилки виправляються шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється. 

Коли слід подати юридичній особі-платнику єдиного податку заяву про зміну видів господарської діяльності та яка відповідальність за її неподання

Відповідно до п.299.7 ст.299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);

податкова адреса суб’єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; ставка єдиного податку та група платника податку;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

дата реєстрації;

види господарської діяльності;

дата анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Тобто, нормами ПКУ не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін щодо видів господарської діяльності юридичною особою - платником єдиного податку.

3 огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

При цьому, рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається юридичною особою - платником єдиного податку самостійно.

Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п.7 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п.299.11 ст.299 ПКУ).

Як стати платником податку на додану вартість при переході із спрощеної системи оподаткування на загальну

Відповідно до п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл.1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п.183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Як відмовитись від платника податку на додану вартість при переході на сплату єдиного податку

Згідно із п.п. «в» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) та п.п. «в» п.5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 із змінами (далі - Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі - Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ).

Відповідно до п. 5.3 розд. V Положення №1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф.№3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Згідно із п.5.4 розд. V Положення №1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п.184.1 ст.184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Як юридичній особі - платнику єдиного податку третьої групи перейти на загальну систему оподаткування у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, який дає право бути єдино податником

Відповідно до абз. другого п.п. 3 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ (5000000 гривень), до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п.293.3 ст.293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Як юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2016 року

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, тобто не пізніше 15 вересня 2016 року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме не перевищено обсяг доходу 5000000 гривень.

                     Якщо доходи виплачуються підприємцю

ДФС нагадує про те, що під час нарахування фізичній особі – підприємцю чи самозайнятій особі доходу від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, податок на доходи у джерела виплати не утримує на підставі відповідних документів, які підтверджують зв’язок доходів з вищеназваними видами діяльності. Суми доходу, які отримують підприємець чи самозайнята особа відображаються у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) в періоді нарахування вказаного доходу у графі  3а "Сума нарахованого доходу" із зазначенням  ознаки доходу «157» незалежно від того, виплачені такі доходи у періоді нарахування чи ні. Графа 3 "Сума виплаченого доходу" заповнюється у періоді фактичної виплати податковим агентом доходу від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності підприємцю чи самозайнятіій особі.

 Чи сплачуються податки з допомоги на лікування

ДФСУ у листі від 19.08.2016р. № 18024/6/99-99-13-02-03-15 надала роз’яснення стосовно оподаткування коштів, які надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування працівника за рахунок коштів його роботодавця.  Так, за наявності відповідних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування, такі кошти, згідно з нормами пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу, не включаються до складу оподатковуваного доходу фізичної особи. Підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи - платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби платника податку), документи про надання медичних послуг, що ідентифікують лікувальний заклад та громадянина, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Алгоритм подання документів для включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФСУ в листі від 25.08.2016р. №28602/7/99-99-15-02-01-17   довела алгоритм дій органів ДФС щодо направлення запитів неприбутковим організаціям, порядок та способи подання неприбутковими підприємствами, установами та організаціями документів для включення їх до Реєстру та порівняльний аналіз відповідності структури кодів ознак неприбутковості до кодів, що визначені Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. № 37, який для зручності наведено у таблиці.

Про наслідки реалізації пального без реєстрації

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) внесені зміни та доповнення щодо накладення штрафів у випадку: здійснення суб'єктами господарювання (далі - СГ) операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом (п. 117.3 ст. 117 Кодексу); порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) (ст. 1202  Кодексу).  Факт реалізації суб’єктом господарювання пального без реєстрації його платником акцизного податку може бути встановлено як камеральною перевіркою (за даними Єдиного реєстру податкових накладних), так і документальною перевіркою, відповідно, штрафи, встановлені п. 117.3 ст. 117 Кодексу, застосовуються за результатами таких перевірок.  Так, згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення СГ операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.  Крім того, наслідком нереєстрації платником акцизного податку з реалізації пального є порушення ним граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, встановлених ст. 231 Кодексу, та/або відсутності з його вини зареєстрованих акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН.  Підстави та розміри штрафів, які мають бути застосовані до платника податків за порушення ним порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в ЄРАН, встановлено ст. 1202  Кодексу.  Сплата штрафів, які застосовані відповідно до п. 117.3 ст. 117 та ст. 1202  Кодексу, здійснюється на бюджетні рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 14021900 (Пальне).

Завершення імпортної операції без увезення товару на територію України

Відповідно до статті 2 Закону України від 23.09.1994 року №185 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.  Отож, згідно з п. 3 Порядку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 року № 1392 та п. 3.6 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною та знімається банком з контролю за наявності однієї з таких умов:

 зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

 подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Оновлено звітність з прибутку представництв нерезидентів

ДФС України у листі від 02.09.2016р. №29468/7/99-99-15-02-01-17 повідомила особливості подання та складання Розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.  Зокрема, подання Розрахунку здійснюється за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016р. №544 "Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво", починаючи з декларування за 3 квартали 2016 року.  Порядком визначено складання розрахунків двох видів:

 Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі окремого балансу фінансово-господарської діяльності;

 Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 .

 Звертаємо увагу, що до розрахунків додано новий додаток ВД "Відомості про доходи (прибутки), звільнені від оподаткування на підставі міжнародного договору України", який має подаватися у випадку, коли нерезиденти мають право на звільнення від оподаткування відповідно до міжнародного договору України окремих видів доходів, які отримуються через постійне представництво.

 Крім цього, під час складання розрахунків передбачено заповнення додатків:

 додаток ВП "Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку";

 додаток ПН "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України".

З початку року до місцевих бюджетів Крижопільщини надійшло 63,9 млн. гривень

Протягом січня-вересня поточного року надходження до місцевих бюджетів становили 63,9 млн. грн. Основним бюджетоформуючим платежем для місцевих бюджетів є податок та збір на доходи фізичних осіб. По податку та збору на доходи фізичних осіб надходження за січень-вересень склали 40,2 млн. грн., що на 54,6% або 14,2 млн. грн. більше, ніж у січні-вересні 2015 року. Єдиного податку  за звітний період надійшло 9,7 млн. грн., плати за землю – 7,8 млн. грн.

Протягом січня-вересня Центром обслуговування платників Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ надано 1954 адміністративні послуги

Найбільшу питому вагу (53%) серед наданих адміністративних послуг має послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки - 1046 послуг.

Надано також 86 послуг з реєстрації книги обліку розрахункових операцій, та 215 послуг з надання витягу з реєстру платників єдиного податку.

Повний перелік адміністративних послуг, які надаються територіальними органами ДФС, можна переглянути на інформаційних стендах Центру обслуговування платників.

У Центрі обслуговування також можна подати звітність при наявності ключів електронного підпису.

З початку року крижопільчани сплатили 609,7 тис. грн. екоподатку

Впродовж січня-вересня 2016 року за забруднення навколишнього середовища господарники Крижопільського району перерахували до бюджету 609,7 тис. грн. Близько 20 відсотків або 121,8 тис. грн. зараховано до державного бюджету. Решту, що склала 489,7 тис. грн. – до місцевого бюджету.

Екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист оточуючого середовища, мінімізацію негативного впливу на нього господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Податок на нерухомість поповнив місцеві бюджети Крижопільщини на 559,5 тис. гривень

Впродовж січня-вересня 2016 року платники податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки перерахували до місцевих бюджетів 559,5 тис. гривень, це на 424,6 тис. грн. більше ніж було перераховано за аналогічний період минулого року.

Цьогоріч громадяни сплачували цей податок за 2015 рік на підставі податкових повідомлень-рішень ДФС, за ставками і з урахуванням пільг, які діяли торік. Граничний термін сплати податку фізичними особами завершився 28 серпня.

Щодо юридичних осіб-власників нерухомості, то вони самостійно подають відповідні декларації до фіскальної служби, обчислюють і сплачують податок. 

Інформація про відкриті рахунки по зарахуванню коштів єдиного соціального внеску для органів державної фіскальної служби у Вінницькій області 

Платники Крижопільщини за січень-вересень 2016 року поповнили Зведений бюджет  на 111,6 млн. грн.

Відповідно до статистичних даних за січень-вересень  2016 року до Зведеного бюджету надійшло 111637,6 тис. грн. податків і зборів, що на 47794,2 тис. грн. більше минулорічних надходжень. В т.ч. надходження Державного бюджету (загальний збір) склали 49142,1 тис. грн., що становить 44% від загальної суми. До місцевих бюджетів платниками податків району перераховано 65345,2 тис. грн., це в структурі становить 56% надходжень. Головними складовими податкових надходжень до бюджетів є надходження військового збору – 6714,7 тис. грн., податку на прибуток підприємств – 1531,9 тис. грн., частини прибутку господарських організацій – 1986,3 тис. грн.., ПДВ – 21067 тис. грн., податку на доходи фізичних осіб – 54657,3 тис. грн., єдиного податку – 9846,5 тис. грн., плати за землю – 8102,9 тис. грн.,акцизного податку – 3696,5 тис. грн. За січень-вересень 2016 року з бюджету відшкодовано ПДВ в сумі 2849,7 тис. грн.  

За січень-вересень ц.р. платниками Крижопільщини перераховано майже 52 млн. грн. ЄСВ

У січні - вересні 2016 року платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Крижопільщини перерахували на рахунки Держказначейства 51861,9 тис. грн., що склало 117,6% нормативу. ДФС нагадує, що своєчасна виплата пенсій та надання інших соціальних гарантій залежить від своєчасного перерахування єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування та закликала платників податків вчасно і в повному обсязі сплачувати ЄСВ.

              Борг перед бюджетом та бюджетне відшкодування: правила взаємозаліку

Податковим кодексом України визначено, що у разі наявності у платника податку податкового боргу з ПДВ бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі відсутності податкового боргу з ПДВ, такий платник має право задекларувати суму від'ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ), яка подається у зв'язку з декларуванням від'ємного значення до бюджетного відшкодування, у відповідній таблиці в розрізі платежів відображаються коди бюджетної класифікації, рахунки платежу в ДКСУ, на які платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ. Код бюджетної класифікації згідно з класифікацією доходів бюджету у 2016 році встановлено Законом України від 25 грудня 2015 року №928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Бюджетне відшкодування сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України здійснюється після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки.

Термін експлуатації РРО визначається в межах семи років з моменту введення в експлуатацію

У випадку, якщо виробником (постачальником) встановлено строк служби РРО більше ніж 9 років, при визначенні строку служби РРО слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію. Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 12.05.2004р. №601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції. Після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшого функціонування складових частин, а отже РРО в цілому, і не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата.       

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 109.11).

Матеріальна допомога фізичній особі за рахунок міського бюджету не підлягає оподаткуванню ПДФО

Матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом). При цьому, орган місцевого самоврядування відображає таку матеріальну допомогу у Податковому розрахунку за формою 1 ДФ під ознакою доходу «128». Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом. Згідно з п. 1 ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», зі змінами та доповненнями органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280). Статтею 34 Закону № 280 визначені повноваження органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення, зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги певним категоріям населення. Враховуючи зазначене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом). Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у Податковому розрахунку за формою 1 ДФ під ознакою доходу «128».                                                              

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 103.02).

Доплати, надбавки, премії підлягають оподаткуванню ПДФО у тому місяці, в якому здійснені нарахування                                                                                        

Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування. Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями  заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5, до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції). Заробітна плата, згідно пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ). Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції).  

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –  довідковий ресурс ( категорія 103.02).

Договори оренди основних засобів укладаються на підставі норм Цивільного Кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу поняття ,,відокремлені підрозділи” вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями та Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Згідно зі ст. 95 Цивільного кодексу філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого положення. Відомості про філії юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Підпунктом 133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п. 133.4 та 133.5 ст. 133 Податкового кодексу.

Отже, статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи.

Враховуючи зазначене, оскільки з початку 2015 року платниками податку на прибуток є виключно юридичні особи та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст.133 Податкового кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи, то відповідно відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Договір оренди транспортного засобу юридичної особи у фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню

Договори оренди основних засобів укладаються на підставі норм Цивільного Кодексу України.
Що стосується оренди (позички) транспортного засобу юридичної особи у фізичної особи, то така операція має бути підтверджена відповідним договором оренди (найму) транспортного засобу, який обов’язково складається письмово і посвідчується нотаріально (ст. 799, ст. 828 Цивільного кодексу). Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Пунктом 44.2 ст. 44 Податкового кодексу передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу IІІ Податкового кодексу в редакції, яка діє з 1 січня 2015 року, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Підприємство може враховувати витрати на паливно-мастильні матеріали при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно із правилами бухгалтерського обліку у разі належним чином оформленого та нотаріально завіреного договору оренди (позички) транспортного засобу і підтвердження первинними документами.

З початку року відносно співробітників фіскальної служби Вінниччини проведено 65 службових перевірок

За десять місяців 2016 року відносно співробітників фіскальної служби на Вінниччині проведено 65 службових перевірок Як зазначають в управлінні внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Вінницькій області, (далі управління) майже кожна п’ята з них – за зверненнями фізичних та юридичних осіб. За поданнями управління щодо вжиття заходів реагування, керівниками підрозділів ГУ ДФС Вінницької області притягнуто до дисциплінарної відповідальності 11 осіб. Ще до 22 працівників фіскальної служби  вжито заходи дисциплінарного впливу. Також протягом звітного періоду поточного року до правоохоронних органів направлено матеріали 13 службових перевірок, для прийняття рішення, згідно чинного законодавства. Як наслідок, за результатами розгляду матеріалів перевірок управління, у січні-жовтні поточного року правоохоронними органами  Вінницької області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано 12 кримінальних проваджень. За результатами досудового слідства 3 службовим особам територіальних органів ГУ ДФС у Вінницькій області оголошено про підозру та  обвинувальні акти направлено до суду. Крім того, відносно службових осіб територіальних підрозділів  ГУ ДФС у Вінницькій області за матеріалами управління складено 2 адміністративних протоколи  про вчинення адмінправопорушення, пов’язаного з корупцією за фактом прийняття ними рішення в умовах реального конфлікту інтересів, які направлено для розгляду до суду. Наразі у фіскальній службі Вінниччини наголошують, що робота щодо запобігання та протидії корупції в структурних підрозділах ГУ ДФС у  Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС продовжується. Відтак, нагадують всім небайдужим, що в управлінні працює цілодобова лінія телефону «довіри» ((0432) 660205). Зателефонувавши сюди, можна повідомити про будь-які корупційні прояви з боку працівників органів ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС. Крім того, з метою реалізації антикорупційного проекту Державної фіскальної служби України діє сервіс «Пульс»(044) 284-00-07, який приймає інформацію від суб’єктів господарювання  та громадян щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів та територіальних органів ДФС, проблем, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також щодо упередження контрабанди.

 З 1 січня вводиться нова форма декларації про майновий стан і доходи

Наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» внесено зміни до форми декларації про майновий стан і доходи. Так, зокрема, передбачено зменшення обсягу декларації (зменшення кількості додатків з чотирьох до двох) та зміна порядку розрахунку податкових зобов’язань фізичних осіб-підприємців. Наказ набуває чинності 31 грудня 2016 року. Звертаємо увагу, що нова форма декларації про майновий стан і доходи вводиться в дію з 1 січня 2017 року.   

Як виправляти помилки у спецдекларації – роз’яснює ДФС

Державна фіскальна служба України у листі від 21.11.2016 р. №37146/7/99-99-15-03-02-17 надала роз’яснення щодо порядку виправлення у 2016 році помилок, допущених сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування у податковій звітності з ПДВ за звітні (податкові) періоди до 01.01.2016 року, а саме: у разі виправлення помилок  за звітні періоди до 01.01.2016 року застосовуються норми ПКУ, чинні на дату їх виправлення (дату подання уточнюючого розрахунку), тобто чинні у 2016 році. Це означає, що позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зазначене у такому уточнюючому розрахунку, підлягає у відповідних відсотках сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського товаровиробника, при цьому такі відсотки визначаються відповідно до норм пункту 209.2 статті 209 ПКУ, чинних на дату подання уточнюючого розрахунку.

Хто має платити ренту за воду, якщо приміщення в оренді

Згідно з п. 255.1 статті 255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рента плата) є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі). Рентна плата не справляється, якщо вода використовується виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб суб’єктів господарювання. Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником. Тобто, якщо орендодавцем приміщення було укладено договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а з орендарями приміщень окремі договори на поставку води не було укладено, такі передані обсяги води вважаються об'єктом оподаткування рентною платою водокористувача-постачальника. Суб'єкт господарювання, що здійснює використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, при наданні приміщень (нежитлових або житлових) в оренду, обчислює та сплачує рентну плату за всі обсяги води, переданої ним через підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання до суб'єктів господарювання - водокористувачів, які орендують об'єкти нерухомості. Якщо ж орендарями приміщень укладено окремий договір на поставку води з підприємством, яке надає послуги з централізованого водопостачання до орендованих об'єктів нерухомості та обсяги отриманої води використовуються як для здійснення господарської (виробничої) діяльності, так і для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, такі суб'єкти господарювання самостійно обчислюють та сплачують рентну плату за обсяги фактично використаної ними води. При цьому орендодавець приміщення не є платником рентної плати за такі обсяги води, використані орендарями.

Продаж імпортних товарів – яка ж база для ПДВ

Наразі актуальним є питання стосовно визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених на митну територію України. Загальні правила визначення бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг наведені у п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України - вона визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни). Отож, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

З 1 грудня зросли прожитковий мінімум та мінімальна зарплата

В Україні з 1 грудня на 10% зросли соціальні стандарти: мінімальна зарплата - до 1600 грн., прожитковий мінімум - до 1544 грн., відповідно до норм у законі про держбюджет на 2016 рік. Збільшився до 352 гривень мінімальний розмір єдиного соціального внеску за себе для ФОП. Зарплата найманим працівникам, відповідно до законодавства, не може нараховуватись нижче мінімального розміру, тобто 1600 грн.  

Підвищено мінімальні ціни на окремі види алкогольних напоїв

Кабінет Міністрів України  постановою від 09.11.2016 №828 вніс зміни до постанови від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою затвердив нові мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Зокрема, мінімальна оптова ціна на горілку і лікеро-горілчані вироби за 1 літр 100-відсоткового спирту підвищилась на 27,9% і становить 225,0 грн, а роздрібна на 27,1% – 348,9 грн.  В той же час віскі, ром та джин подорожчали в середньому від 37,6 до 63,2% та їх вартість при опті складає – 570,0 грн., а в роздрібній торгівлі – не нижче 750,0 грн. Коньяк та бренді, в залежності від терміну витримки, піднялися в ціні від 23,5 до 30,7%. А роздрібна ціна на вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л складає 33 грн. Щодо вин виноградних з додаванням спирту, міцних та вермутів – придбаватимуться вони не дешевше 42 грн. за 0,7 чи 1 л в залежності від складової тари. Додамо, що в середньому роздрібна ціна на вина підвищилась від 22,2 до 55,6%.  Варто зазначити, що до суб’єктів господарювання у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Декларації на отримання податкової знижки за 2015 рік громадяни можуть подати до кінця цього року

ДФС нагадує, що громадяни, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками звітного 2015 року, мають право не пізніше 30 грудня 2016 року подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси (реєстрації). У разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Для оформлення податкової знижки необхідно зібрати всі підтвердні документи, які пов’язані з понесеними у звітному році витратами, а саме: платіжні та розрахункові документи, зокрема квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і дату їх продажу (виконання, надання).

Щодо своєчасності оприбуткування готівкових коштів

ДФС України звертає увагу суб’єктів господарювання, що останнім часом почастішали випадки порушення дотримання касової дисципліни щодо своєчасності оприбуткування виручки. Зокрема, відповідно до п. 2.6  Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Тобто, щоденно суб’єкт господарювання повинен оприбутковувати у КОРО виручку на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів). За несвоєчасне (через день і більше) оприбуткування передбачена штрафна санкція у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої та/або несвоєчасно оприбуткованої суми коштів, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

До уваги керівників неприбуткових підприємств, установ та організацій

Затверджено новий Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.

Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на підставі     п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72, п. 73.1 ст. 73, п. 73.2 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) доводить до відома керівників неприбуткових підприємств, установ та організацій, що Кабінетом Міністрів України Постановою від 13.07.2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» затверджено новий Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру. У відповідності до п. 2 Постанови  Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №440 підприємству у місячний термін на адресу Могилів-Подільської ОДПІ (24000, м. Могилів-Подільський, вул. Василя Стуса, буд.54/7А), або її відділень, необхідно надати відповідь, щодо відповідності вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та надати завірені  копії установчих документів організації. Лише після  дотримання вищевказаних вимог, така організація включається до нового Реєстру неприбуткових установ і організацій.

Отже, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій, підприємства зобов'язані привести до 1 січня 2017 р. свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та у цей самий строк подати копії таких документів контролюючому органу.

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 р. не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України,  та не  надали  копії  таких  документів

контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 р. контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій з урахуванням положень пунктів 16 і 17 Порядку, затвердженого цією постановою.

У Мін’юсті України зареєстровано 07.07.2016р. за №932/29062 наказ Мінфіну України від 17.06.2016р. №553, яким затверджено форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Визнано таким, що втратив чинність наказ Міндоходів України від 27.01.2014р. №85. Наказ набирає чинності з дня опублікування.

Останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток - З0 грудня

ДФС нагадує, що 30 грудня 2016 року – останній день сплати авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. При цьому, ДФС України у листі від 30.11.2016 р. № 25825/6/99-95-42-01-15  роз’яснила, що перерахування сум авансових внесків у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали  2016 р., здійснюється платниками на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств. З огляду на це, платник податку має право врахувати переплату з цього податку у сплату авансового внеску в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток здійснюється у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).

Оподаткування подарунків до новорічних та різдвяних свят

Напередодні новорічних і різдвяних свят актуальним є питання оподаткування подарунків, які отримують як діти, так і дорослі від підприємств, органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи профспілок. Підприємства та організації власним коштом вітають дітей своїх працівників святковими подарунками. Нагадуємо, що оподаткування податком на доходи фізичних осіб дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок власних коштів для дітей працівників, здійснюється на загальних підставах. Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2016 році – 689,0 грн.). Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платнику податків, перевищує у 2016 році – 689,0 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Водночас подарунки надаються фізичним особам, а отже при їх видачі підприємству слід відобразити у податковому розрахунку суму доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку; і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за ознакою «160» вартість новорічних подарунків, яка надана у розмірі, що не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, та за ознакою «126» у разі перевищення такої суми як додаткове благо. Аналогічно на загальних підставах оподатковуються подарунки придбані для працівників за власні кошти підприємства. Крім цього, оподаткування новорічних подарунків для дітей регулюється Законом України від 30 листопада 2000 року № 2117-ІІІ «Про звільнення від оподаткування коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків», із змінами та доповненнями. Слід зазначити, що цей Закон є винятком із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України, та регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків. Відповідно до Закону у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не буде включатись до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків тих дітей, які отримали їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2016 р. дорівнював 1378 грн., то неоподатковувана вартість новорічних подарунків у 2016 році (на період з 15 листопада до 31 грудня) складає 1378 х 8% = 110, 24 грн. На період з 1 січня до 15 січня 2017 року такий показник буде інший – залежно від прожиткового мінімуму для працездатної особи, який буде встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Якщо ж подарунок коштуватиме дорожче, ніж зазначені показники, то суму перевищення його вартості над ними необхідно оподатковувати за ставкою 18% як додаткове благо з урахуванням коефіцієнта для доходів у негрошовій формі. Отже, вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми згідно з вищевказаним Законом від перелічених установ і організацій, не включається до оподатковуваного доходу громадян, які є батьками. Разом з тим такі доходи мають бути зазначені у формі № 1 ДФ незалежно від їх оподаткування. Їх слід відобразити під ознакою доходу «160».

ЄСВ та подарунки, придбані роботодавцем

Чи є базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця? Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців - підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5. Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою КМУ від 22 грудня 2010 року №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» . Відповідно до п.3.23 розд. ІІІ Інструкції №5 та п.8 розд.I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску. Враховуючи зазначене, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця. Роз’яснення з цього приводу розміщено в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ІДД ДФС(zir.sfs.gov.ua) в підкатегорії 301.03.

Порядок оформлення і подання скарг платниками податків змінено

Наказом Мінфіну від 28.09.2016р. № 849 (зареєстрований в Мін'юсті 28 жовтня 2016 р.) змінено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами. У документі визначено, що розгляд матеріалів скарг платників податків відбувається у закритому засіданні. Розгляд у відкритому засіданні відбувається виключно на підставі письмового клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги (форма його додається до наказу). Не допускається відкритий розгляд скарги, якщо в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю. Клопотання розглядається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з моменту його отримання. Про результати розгляду клопотання контролюючий орган повідомляє особу, яка його заявила, не пізніше п'яти робочих днів до дати розгляду матеріалів скарги. Контролюючий орган, який розглядає скаргу, за клопотанням платника податків або з власної ініціативи, може залучити до розгляду матеріалів справи осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (вчиняли дії) або брали участь в прийнятті оскаржуваного рішення. Неявка запрошених та належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду матеріалів скарги. Як і раніше, контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20-ти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.  Нагадуємо, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Змінами до Порядку уточнено, що контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення, зобов'язаний надіслати до контролюючого органу вищого рівня, який розглядає скаргу, в електронній та/або письмовій формі всі документи, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення від платника податків про оскарження такого рішення та/або від контролюючого органу, який розглядає скаргу. Під час розгляду матеріалів скарги платника податків в ході адміністративного оскарження враховуються (раніше було – „можуть враховуватися”) податкові консультації, а також узагальнюючі податкові консультації, надані такому платнику податків. Розгляд матеріалів скарги платника податків відбувається під час засідання. За рішенням Ради бізнес-омбудсмена та/або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в розгляді скарги платника податків в контролюючому органі вищого рівня беруть участь їх представники, незалежно від наявності клопотання платника податків про відкритий розгляд матеріалів скарги. Як і раніше,  рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Податкові зміни – 2017: податок на доходи фізичних осіб

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування податку на доходи фізичних осіб зокрема:

- звільнено від оподаткування доходи від здавання металобрухту;

- збільшено  неоподатковану вартість навчання, яка сплачується за фізичну особу (не вище трьохкратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня  звітного року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи), знято заборону на її звільнення протягом 3 років;

- збільшено до 80 євро неоподатковуваний розмір добових при закордонних відрядженнях;

- за ставкою у розмірі 9 відсотків оподатковуються доходи у вигляді дивідендів по акціям й корпоративним правам, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування, суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;

- змінено перелік витрат приватного підприємця на загальній системі, виключено зі складу витрат суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, надано право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (крім земельних ділянок, об'єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів).

Податкові зміни – 2017: збір за паркування транспортних засобів

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування збору за паркування транспортних засобів зокрема змінено ставки збору у 2017 році - у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

 Податкові зміни – 2017: транспортний податок

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування транспортного податку, зокрема змінено розрахункову середньоринкову вартість легкового автомобіля, яка застосовується з метою визначення  об'єкта оподаткування транспортним податком (у 2017 році - 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року).

 Податкові зміни – 2017: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

- звільнено від оподаткування нерухомість у зоні АТО та на лінії зіткнення на період з 14 квітня 2014 року та до закінчення проведення АТО;

- надано пільги деяким категоріям оздоровчих закладів;

- встановлено ставку у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

 Податкові зміни – 2017: плата за землю

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування плати за землю, зокрема:

- передбачено звільнення від сплати земельного податку для деяких  категорій державних і комунальних закладів та установ;

- встановлено, що мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

 Податкові зміни – 2017: спрощена система оподаткування

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині спрощеної системи оподаткування, зокрема:

- передбачено, що при розрахунку загальної кількості найманих осіб у фізичної особи – підприємця – платника  єдиного податку не враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- встановлено ставки єдиного податку для платників першої групи у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового року;

- підвищено ставки єдиного податку для платників IV групи.

 Податкові зміни – 2017: трансфертне ціноутворення

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині трансферного ціноутворення, зокрема:

- передбачено зміну критеріїв для визнання операцій контрольованими:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку збільшено до 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) (замість 50 мільйонів гривень);

- річний обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку збільшено до 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) (замість 5 мільйонів гривень);

- уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- уточнено порядок самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»,

- термін подання Звіту про контрольовані операції перенесено до 01 жовтня року (замість 01 травня року);

- розмежовано штрафні санкції за неподання та несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

 Податкові зміни – 2017: податок на прибуток підприємств

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування податку на прибуток, зокрема:

- уточнено вимоги для неприбуткових організацій;

- виключено можливість зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- доповнено порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування;

- визначено коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, зокрема на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), за операціями з неплатниками податку на прибуток;

- уточнено норми щодо уникнення подвійного оподаткування за операціями, що здійснені до 01.01.2015.

Податкові зміни – 2017: акцизний податок

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування акцизного податку, зокрема:

- скасовано обов’язкову реєстрацію платниками акцизного податку осіб, які реалізують пальне в ємностях до 2 літрів, крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

- збільшено ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, деякі види пального;

- скасовано роздрібний акцизний податок з роздрібного продажу палива.

 Податкові зміни – 2017: податок на додану вартість

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни з 1 січня 2017 року в частині адміністрування податку на додану вартість, зокрема:

- передбачено механізм зупинення органами Державної фіскальної служби України реєстрації «ризикових» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та відновлення реєстрації за умови надання платником відповідних пояснень та доказів (з 01 квітня по 01 липня 2017 року працюватиме в тестовому режимі);

- бюджетне відшкодування ПДВ здійснюватиметься органами казначейства автоматично за єдиним реєстром у хронологічному порядку надходження заявок без попереднього висновку органів ДФС (але після того, як запрацює механізм зупинення «ризикових» податкових накладних);

- збільшено до 365 днів строк реєстрації податкових накладних та удосконалено механізм застосування штрафних санкцій;

- доповнено перелік реквізитів податкової накладної кодом УКТ ЗЕД;

- помилки у реквізитах податкових накладних, які не заважають ідентифікувати операцію, не будуть підставами для відмови у реєстрації;

- скасовано застосування спецрежиму ПДВ для сільгосппідприємств та передбачено перехідні норми для колишніх спецрежимників, а саме:

- термін закриття рахунків у Системі електронного адміністрування ПДВ - з дня, наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року;

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених спецрежимниками, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року;

- сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, сформована спецрежимниками за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року (IV квартал 2016 року), переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Податкові зміни – 2017: єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З 1 січня 2017 року набрав чинність Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до Закону фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп визначають суму єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, тобто 704 гривні на місяць (3 200 грн. х 22% = 704 грн.), та зобов’язані її сплатити незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні. При цьому, перша група спрощенців повинні сплачувати половину мінімального страхового внеску, тобто 352 гривні на місяць. Звільняються від сплати єдиного внеску за себе лише фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Державною фіскальною службою України листом від 30.12.2016 № 41658/7/99-99-13-02-01-17 надано детальне роз’яснення щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік

Законом України від 20.12.2016р. № 1791 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

У зв’язку зі змінами податкового законодавства, які набули чинності З 01 січня 2017 року відповідно до Закону України від 20.12.2016р.№1791-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та* деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у
2017 році», Могилів-Подільська  ОДПІ повідомляє платників   наступне.

Відповідно до пункту 2923.2 статті 292 Податкового кодексу України базою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) є нормативна грошоваоцінкаІгасільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищібагаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

При цьому статтею 289 Кодексу визначається загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства, а саме передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається, виходячи із значення індексу споживчих
цін за попередній рік.

За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%.

Водночас, підрозділами 6 та 8 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлені особливості справляння плати за землю та єдиного податку відповідно.

Так, з 01 січня 2017 року при розрахунку плати за землю враховуються наступні особливості:

  1) індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується
із значенням 120 відсотків (пункт 6 підрозділу 6 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

2) індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення •коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням (пункт 8 підрозділу 6 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом № 1797)):

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 %;

- для земель несільськогосподарського призначення -106 %.

Разом з тим, пунктом 5 підрозділу 8 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено особливості індексації нормативної грошової оцінки земель з метою нарахування єдиного податку, зокрема, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи, застосовується із значенням 100 %.

Враховуючи, що Кодексом не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, вважаємо, що з 01 січня 2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам 4 групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:

за 2015 рік-100%;

за 2016 рік -112,4%.


З березня змінюється форма заяви для реєстрації  платників ПДВ

Набирає чинності нова форма Реєстраційної заяви платника ПДВ за формою №1-ПДВ з 19.03.2017р. Всі суб’єкти господарювання, які реєструються платниками ПДВ, або здійснюють перереєстрацію, повинні використовувати заяву форми №1 –ПДВ у її оновленому вигляді.

Кардинальних змін у заяві не відбулося. Корективи стосуються виключення з неї місцезнаходження платника чийого місце проживання. Його вказуватимуть лише під час перереєстрації у зв’язку зі зміною цих даних.

Затверджено форму заяви на отримання бюджетної дотації

Наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 року №275 затверджено форму заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.Така заява подається в електронній формі або у паперовому вигляді у місяці, який передує початку податкового періоду, з якого особа матиме право на отримання бюджетної дотації, та протягом 5 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової звітності з ПДВ, встановленого для місячного податкового (звітного) періоду.Якщо ж в подальшому у сільськогосподарського товаровиробника відбудеться зміна переліку видів діяльності або ж зміна реквізитів поточного банківського рахунку для перерахування бюджетної дотації, він має подати заяву в електронній формі з позначкою "Перереєстрація", протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли відбулася зміна вказаних даних.Також затверджено форму заяви для зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації.Наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2017р. № 275 набирав чинності з дня його офіційного опублікування - 28 лютого 2017 року («Урядовий кур’єр» № 39(5908)).

Форма №1ДФ - відповідальність за помилки

ДФС нагадує суб’єктам господарювання, які нараховують своїм працівникам доходи у вигляді заробітної плати, чи проводять розрахунки з громадянами за цивільно-правовими договорами за отримані від них послуги чи товари, про фінансову відповідальність за подання податкового розрахунку ф. №1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками. Згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Вказані штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у ф.1ДФ виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. Крім того, ст. 1634  Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті ж самі порушення, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню - штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності становить від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб

Згідно з Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 р. N779, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 р. за N2211/24743 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб - чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до податкових інспекцій за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву. Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів (після пред'явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя. Відомості з Державного реєстру надаються протягом п'яти робочих днів з дня звернення фізичної особи. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об'єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів. З інформацією щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді можна ознайомитись на сайті Державної фіскальної служби України за адресою: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.   

Право на податковий кредит залишається впродовж 1095 днів

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Водночас п. 50.1 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу, а саме, 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, при невключенні платником податку суми ПДВ, зазначеної у своєчасно зареєстрованій у ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, до складу податкового кредиту протягом 365 днів з дати складання такої податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право скласти уточнюючий розрахунок до податкової декларації за звітний період, в якому складено таку податкову накладну/розрахунок коригування, з урахуванням строків давності (1095 днів), та виправити неправильно відображені показники.

Доходи неприбуткових організацій та їх розподіл

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) від будь-якої діяльності виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 статті 133 ПКУ). Для реалізації зазначених законодавчих умов, статут неприбуткової організації має містити відомості про мету (цілі) та напрями її діяльності, а також заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Звертаємо увагу на те, що виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів органів управління такої організації та інших пов'язаних з ними осіб, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації не вважаються розподілом отриманих доходів (прибутків). Нагадуємо про те, що пунктом 35 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ встановлено термін – 1 липня 2017 року, до якого неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність до норм ПКУ, з метою включення їх до нового Реєстру та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Податкова накладна: особливості оновленої форми

З 1 березня 2017 року діє оновлена форма податкової накладної, яка була змінена  наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. № 276. Графа 3 податкової накладної, в якій раніше проставлявся код товару згідно з УКТ ЗЕД  трансформувалася в нові три графи:

- Графа 3.1, яка заповнюється у разі постачання товару. В ній   зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).   

- Графа 3.2. У ній проставляється позначка "Х"  у випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України, на всіх етапах його постачання.

- Графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП  у разі постачання послуги. Коди товарів (крім підакцизних та імпортованих) або послуг можуть бути вказані не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. У податковій накладній з’явилася нова графа 11, яка заповнюється виключно платниками ПДВ - сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів. В ній зазначається код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника, за результатами якої виготовлено товар, що постачається, у форматі: 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715, 716, які тотожні  відповідним підпунктам статті 161  Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України". В такому разі у порядковому номері податкової накладної після символу "/" зазначається код 2. У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Податковий облік при здійсненні операцій з давальницькою сировиною

Давальницька сировина - це матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції їх власникові або за його дорученням іншій особі (пп. 14.1.41 статті 14 Податкового кодексу). Оскільки давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить, то за операцією з передачі давальницької сировини виконавцю, а також при отриманні замовником готової продукції податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються. Виконавець нараховує ПДВ на послуги з переробки давальницької сировини на загальних підставах за основною ставкою, складає податкову накладну в електронній формі та зареєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законодавством термін. До граф 4 та 5 податкової накладної вносяться дані щодо одиниці виміру послуг відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної. У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО. У разі якщо послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких послуг, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах; у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

Відображення авансів у «прибутковій» звітності

Платники податку на прибуток підприємств сплачували до 31.12.2016р. авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року. Розрахунок такого авансового внеску подавався платником у складі декларації за звітний період – три квартали 2016 року, а зазначена сума декларувалася у рядку 26 вказаної декларації. При заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік сума авансового внеску зменшує суму податку, нараховану за 2016 рік і відображається у рядку 16 додатка ЗП до декларації з відповідним перенесенням до рядка 16  декларації. У рядку 26 річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств сума авансового внеску відображається інформаційно.

Лікарські засоби та ставка ПДВ – що важливо

Згідно з підпунктом "в" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, застосовується ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків. Тобто, для застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, такі лікарські засоби мають бути: дозволені для виробництва і застосування в Україні; внесені до Державного реєстру лікарських засобів. Якщо ж вищевказані умови не виконані, операції з постачання таких лікарських засобів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ за загальною ставкою у розмірі 20 відсотків. Починаючи з дати внесення лікарських засобів до Державного реєстру лікарських засобів і за наявності відповідних дозволів для виробництва і застосування в Україні, операції платника податку з подальшого постачання таких лікарських засобів на митній території України оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 відсотків, незалежно від того, яка ставка ПДВ застосовувалась при їх придбанні.

Декларуємо здану в найм нерухомість

Другий місяць поспіль вінничани декларують доходи, отримані в 2016 році. Протягом січня мешканцями області подано 341 декларацію та задекларовано до сплати 1439,1 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб та 294 тис.грн. військового збору. Із загальної кількості звітувальників - 38 складають орендодавці, які отримали в минулому році доходи від здачі в найм власного нерухомого майна у сумі 1355,4 тис. грн. Головне управління ДФС у Вінницькій області нагадує, що відповідно до норм  Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) визначений у порядку, встановленому  Кодексом. Даним порядком встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. Якщо ж орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету в строки, встановлені  Кодексом для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного кварталу, а сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного  року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Отож, звертаємо увагу, якщо в 2016 році платником здавалося в найм нерухоме майно, такий орендодавець має обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи. Зазначена декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним, в податкову інспекцію за місцем проживання (прописки).  В 2017 році таку звітність необхідно подати не пізніше 3 травня. Нагадаємо,  подати декларацію можна особисто або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації) або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису, але не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. Отримати більш детальну інформацію з питань оподаткування доходів, отриманих від здавання в оренду власного нерухомого майна та  декларування доходів можна в Центрах обслуговування платників при податкових інспекціях області за місцем проживання.  Окрім того повідомляємо, що на офіційному веб-порталі ДФС України та суб-сайті ГУ ДФС у Вінницькій області функціонує спеціальний банер «Декларування доходів» з інструктивними та роз’яснювальними матеріалами. Електронна адреса банеру: http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2017.

З 1 січня спадщина та дарунки між членами сім’ї другого ступеня споріднення не оподатковуються

Вказана норма вступила в дію з 25 березня поточного року у зв’язку з прийняттям та опублікуванням в газеті «Голос України» Закону від 23.02.2017р. №1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини».  Зокрема, Законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб, в тому числі і військовим збором, вартість спадщини (дарунків), отриманих від спадкодавця (дарувальника) членами його сім'ї другого ступеня споріднення: рідними братом, сестрою, бабусею, дідусем та онуком. До вказаного часу  нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися  лише члени сім’ї першої черги споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Щодо доходів, отриманих, як спадщина або подарунок, іншими членами сім’ї, які не підпадають  під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні  п’яти відсотків. Окремим пунктом в Кодекс внесено норму щодо подарунків, дарувальниками яких виступають юридичні особи або підприємці. У разі отримання фізичною особою таких дарунків,  доходи від них  оподатковуватимуться на загальних підставах, як додаткове благо за ставкою 18%. Окрім того, нововведеннями для цілей оподаткування для обдарованих та спадкоємців - пільговиків скасована вимога щодо оцінки будь-яких об’єктів дарування (успадкування). Також варто звернути увагу, що відтепер оформити спадщину можна буде не тільки за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса, але й в сільських населених пунктах уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Додамо, Закон №1910 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 25.03.2017р., та застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року.

До уваги платників екологічного податку

Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, ставки екологічного податку викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2016 році збільшені на 12 відсотків. Збільшені ставки повинні застосовуватися при обрахуванні податкових зобов'язань, що виникли з 1 січня 2017 року. Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку вважаються за: I квартал ц. р.: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно; II квартал ц. р.: 9 серпня та 18 серпня 2017 року відповідно; III квартал ц. р.: 9 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно; IV квартал ц. р.: 9 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно. Якщо платник екологічного податку не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом 2017 року, то такий платник повинен повідомити про це податкову інспекцію за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати декларації відповідно до вимог Кодексу.

Порядок оподаткування доходів нерезидентів

Чинне податкове законодавство, зокрема, пункт 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), установлює окремий порядок, ставки та умови оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, які отримують нерезиденти. Згідно із пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу,  резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Також слід враховувати положення абзацу "й" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відповідно до якого не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Звітність по Інтернету – як укласти з ДПІ договір

Подання платниками до контролюючих органів електронних документів засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється на підставі договорів про визнання електронних документів відповідно до вимог Податкового кодексу України з урахуванням Законів України від 22.05.2003 року №851 "Про електронні документи та електронний документообіг" (зі змінами), від 22.05.2003 року №852 "Про електронний цифровий підпис" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233. Договір про визнання електронних документів платник податків надсилає засобами телекомунікаційного зв'язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. На Договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку. Після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки ЕЦП, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності в системі чинного договору при надходженні проекту нового договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду. Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. У разі припинення Договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність особисто (або уповноважити на це іншу особу), або ж надіслати її поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. 

З початку року Крижопільськими роботодавцями сплачено 23 мільйони гривень ЄСВ на соціальні гарантії

За перший квартал 2017 року платники податків Крижопільщини перерахували до бюджету 23 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про це повідомила заступник начальника – начальник  Крижопільського відділення Могилів-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Людмила Степанівна Сузанська. В порівнянні з відповідним періодом 2016 року надходження зросли на 10 мільйонів гривень. Людмила Степанівна нагадала, що з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».  Таким чином для підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб – підприємців віднесених до I групи платників єдиного податку, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Отже, мінімальна сума ЄСВ для таких осіб за 2017 рік з 1 січня  складає 704 гривні. Для фізичних осіб – підприємців, віднесених до I групи платників єдиного податку, визначених у пп. 1 п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України, які скористалися зазначеною нормою, мінімальна сума ЄСВ у 2017 році з 1 січня 2017 року становить 352 гривні.  Крім того, страховий стаж таким особам зараховується пропорційно сплаченому ЄСВ.

Нарахування ЄСВ на винагороду за цивільно-правовими договорами

ДФС України у листі від 15.02.2017 №3128/6/99-99-13-02-03-15 роз’яснила порядок нарахування ЄСВ на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами. Якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати та виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору отримуючи винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди.  При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.  У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Про первинні документи для фізичних осіб підприємців - платників єдиного податку

Могилів-Подільська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області звертає увагу платників єдиного податку, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів. Вказані документи, а також документи, пов'язані із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи необхідно зберігати не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим кодексом  граничного терміну подання такої звітності.  Фізичні особи підприємці - платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання декларації платника єдиного податку – фізособи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються. За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, а саме: у розмірі 510 гривень, за повторні дії протягом року - 1020 гривень.  За відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з пп. 129.1.1  ПКУ.

Одноразова грошова допомога, що надається військовослужбовцю внаслідок отримання інвалідності (каліцтва), не включається до доходу платника податку

ДФС повідомляє, якщо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців здійснюються відповідно до Закону № 2232 та Закону № 2011 з врахуванням вимог пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.  Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.  Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції Закону України від 04.04.06 № 3597-ІV із змінами та доповненнями . Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями, зокрема, ст. 16 Закону № 2011. Згідно з ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Держбюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Контроль фіскальної служби при виплаті зарплат та „працевлаштуванні нелегалів” додав бюджетам Вінниччини понад 2,3 мільйона гривень

На цьому наголошує начальник Головного управління ДФС у Вінницькій області Руслан Осмоловський та зауважує, що протягом січня-лютого 2017 року службою проведено 32 перевірки з дотримання суб’єктами господарювання діючого законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів. Як наслідок, тільки за рахунок цього, донараховано більш ніж 1,3 мільйон гривень податку на доходи фізичних осіб. З них до бюджету вже надійшло понад 0,5 мільйона гривень. Разом із тим, за рахунок проведення контрольно-перевірочних та організаційних заходів щодо встановлення найманих працівників, праця яких використовується без документального оформлення трудових відносин та належного оподаткування, за перші два місяці роботи виявлено 500 фізичних осіб, якими сплачено до бюджету 579,9 тис. грн. податку. Окрім того, виявлено та залучено до оподаткування понад 1200 громадян, які надавали різні послуги, без сплати податків. У підсумку їхнього „працевлаштування” до бюджету надійшло 441,8 тис. грн. Високопосадовець нагадує, що наразі повнота і правильність виплати зарплат найманим працівникам Вінниччини, а також легалізація ринку праці – серед пріоритетних напрямків роботи фіскальних підрозділів регіону.

Оновлено звітність з плати за землю

З 21 березня п.р. (дня опублікування в «Офіційному віснику України» наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017р. № 9) набрала чинності нова редакція форми Податкової декларації з плати за землю, із змінами, внесеними вказаним наказом. Оновлена звітність передбачає декларування площі земельних ділянок, які перебувають у власності або на правах оренди, як у гектарах (одиниця виміру - з чотирма десятковими знаками, так і й в квадратних метрах (одиниця виміру - з двома десятковими знаками). Установлено одиницю виміру нормативної грошової оцінки земель – гривня (одиниця виміру - з двома десятковими знаками). З розділу ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» виключено рядки, в яких декларувався розмір завищення або заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати. Установлено нові правила нарахування пені у випадку заниження податкового зобов’язання, а саме: сума пені нараховується платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та абзацу другого пункту 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України. Змінилися вимоги щодо формату відображення інформації щодо категорії земельних ділянок. Раніше зазначався двозначний номер коду виду цільового призначення земель, відтепер - у форматі XX.XX згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Реєстрація платником ПДВ – умови та порядок

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 Податкового кодексу України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1130 (із змінами). Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи. Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Згідно з пп. 183.1 та 183.2 статті 183 Кодексу для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ. Вказана заява подається особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень). Якщо юридичною чи фізичною особою укладено договір з ДПІ про визнання електронних документів та отримано електронний ключ,  реєстраційну заяву можна надіслати по Інтернету.

Як впливає на оподаткування списана дебіторська заборгованість

Різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів визначено п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу, відповідно до підпунктів 139.2.1, 139.2.2 якого (у редакції, що діє з 01.01.2017 р.), фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу. Отже, починаючи з 01.01.2017 року платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів). При цьому зменшення фінансового результату здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Якщо сільгосппродукція зіпсувалась – податкові наслідки

ДФСУ у листі від 06.02.2017р. №2103/6/99-99-15-03-02-15 роз’яснила порядок нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні операцій зі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції. У разі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, у межах норм її природного убутку, та якщо під час придбання товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов'язання з ПДВ підприємством не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості іншої готової продукції. Якщо ж втрати сільгосппродукції перевищують норми природного убутку, та під час придбання товарів для виробництва такої продукції суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, слід здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою, виходячи із вартості придбання таких товарів.

Куди звертатися, якщо потрібна усна податкова консультація

ГУ ДФС у Вінницькій області звертає увагу на те, що для оперативного отримання необхідної інформації з питань податкового законодавства і усних податкових консультацій щодо його застосування платникам слід звертатись до Центру обслуговування платників державної податкової інспекції, в якій вони перебувають на обліку. Крім того, усні податкові консультації надаються спеціалістами Інформаційно-довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007 (безкоштовно із стаціонарних телефонів). Режим роботи Інформаційно-довідкового Департаменту Державної фіскальної служби України з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. щоденно, крім суботи та неділі.

З 1 квітня 2017 року запит на податкову консультацію - у новому форматі

ГУ ДФС у Вінницькій області нагадує про те, що відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату», з 1 квітня 2017 року змінюються положення Податкового кодексу України, які регулюють порядок надання податкових консультацій. Так, з 1 квітня 2017 року звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити: найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення. На запит, що не відповідає вищевказаним вимогам, платнику буде надіслана відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян". 

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з готівкою

Державна фіскальна служба України звертає увагу керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою. Зокрема, почастішали випадки встановлення в ході перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств, а саме – відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо. Обов’язковість підписів та інші вимоги до порядку оформлення касових операцій та документів встановлені пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320. Крім того, продовжують фіксуватися випадки несвоєчасного (не у день надходження) оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі – порядок та вимоги щодо оприбуткування та видачі готівкових коштів визначені пунктом 2 Положення. Так, згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися. Також збільшується кількість випадків порушення порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у продажу, при реалізації паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних (автогазозаправних) станцій (пунктів), зокрема відсутність змінного звіту оператора АЗС за формою 17-НП. Обов’язковість ведення та наявність такого звіту передбачено вимогами Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496. За наведені порушення згідно з чинним законодавством до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (двох- та п’ятикратному розмірах). Просимо платників податків взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки та обліку товарів, які знаходяться у продажу.

Обираємо РРО з нового Державного реєстру

Наказом ДФС України від 20.04.2017 р. №275  затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Як і раніше, Держреєстр РРО складається з двох основних розділів: Реєстратори розрахункових операцій, дозволені до первинної реєстрації, який нараховує 79 РРО та Реєстратори розрахункових операцій, первинна реєстрація яких заборонена. До вказаного переліку включено 70 РРО. Окрім того реєстр містить перелік із 5 РРО, які взагалі виключені з Державного реєстру в 2016-2017 роках та експлуатація яких не дозволяється.   Окремо зауважимо, Державний реєстр РРО доповнився новим автоматом із продажу товарів (послуг) PSS ND-74 SELF-POS із версією внутрішнього програмного забезпечення MX 703.02 (позиція 77 Державного реєстру РРО). Довідково повідомляємо, що наказ ДФС від 17.02.2017 №102 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» визнано таким, що втратив чинність.

З 19 квітня діють нові розміри добових для бюджетників

Постановою Кабміну від 05.04.2017р. №241 внесені зміни  в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів». Зокрема, з 19 квітня поточного року сума добових витрат для державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами й організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, установлена в розмірі 60 грн, а гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу в межах України збільшена з 250 грн. до 600 грн. Нагадаємо, що раніше, до вище вказаної дати, норма добових складала 30 гривень. Додамо, реалізація постанови №241 здійснюватиметься в межах видатків, передбачених на утримання бюджетних установ.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу - до початку роботи

Нагадуємо роботодавцям про законодавчі положення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (із змінами та доповненнями), якими визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та інформування Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: - засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Пільгове оподаткування землі для фізичних осіб

ДФС нагадує власникам та користувачам земельних ділянок про особливості справляння плати за землю фізичними особами та застосування податкових пільг. Законодавчо визначено, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). Разом з цим від сплати податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Якщо ж фізична особа, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання чи зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Запрошуємо платників податків до Центрів обслуговування платників для врегулювання питань застосування пільг щодо земельного податку.

Перелік товарів для застосування РРО затверджено

ДФС повідомляє про те, що Кабінет Міністрів України постановою від 16.03.2017р. №231 затвердив Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій. Нагадуємо, що норми п.296.10 статті 296 Податкового кодексу України щодо звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій не поширюються на платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців), які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Постанова № 231 опублікована 07 квітня 2017 року в газеті «Урядовий кур’єр» № 66 та набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування.

Коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД – на сайті ДФСУ

Звертаємо увагу платників ПДВ на те, що згідно із пп. 2 п. 16 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної"  на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби  розміщено та постійно оновлюється Довідник умовних кодів товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД (для складання податкової накладної).   

Зміни до Порядку повернення коштів з бюджету

ДФС інформує про те, що 19 травня п р. офіційно оприлюднений, й, відповідно набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.04.2017року  №415, який затвердив Зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Зокрема, у розділі І Порядку з’явився новий пункт 4 1, яким визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Виникла помилка "Невірний пароль або ключ пошкоджено". Що робити?

Якщо при підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено» платник в-першу чергу має перевірити який ключ ЕЦП використовується першим. Варто пам’ятати, вірна послідовність підписів для податкової звітності наступна: бухгалтер-директор-електронна печатка. Далі необхідно перевірити правильність введення паролю, а саме регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи). В подальшому слід звернути увагу чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується. Наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера. Окрім того, помилка може виникати, якщо змінювалось ім’я файлу особистого ключа. У разі, якщо жодна з вищезазначених рекомендацій не допомагає вирішити проблему, необхідно звернутися до представництва АЦСК ІДД, в якому були отримані послуги ЕЦП, подати заяву на скасування посиленого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому посилені сертифікати.

Амортизація основних засобів приватних підприємців – умови та методи

ДФС нагадує, що діюче законодавство передбачає можливість для приватних підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, проводити нарахування амортизації на деякі об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, які використовуються ними під час проведення господарської діяльності та включати такі амортизаційні відрахування до складу витрат. У пункті 177.4.6 статті 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наведені основні законодавчі вимоги стосовно процесу нарахування амортизації підприємцями, які сплачують податки на загальних підставах. Насамперед, це добровільний вибір суб’єкта господарювання, тобто нарахування амортизації проводиться виключно за власним бажанням та вибором підприємця. Але якщо такий вибір ним зроблено, далі слід чітко дотримуватися установлених ПКУ правил та методик процедури амортвідрахувань. По-перше – обов’язкове ведення окремого обліку нарахування амортизації. Тобто, облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом. Підлягають амортизації витрати на придбання (самостійне виготовлення)  основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів. По-друге – слід враховувати законодавчі обмеження щодо категорій активів, які не підлягають амортизації в обліку приватних підприємців. Це земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості та легкові та вантажні автомобілі. Також не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів та ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється виключно із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації. Вказаний метод передбачає обрахунок річної суми амортизації шляхом діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів. Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів:

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

  1 - Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

15

  2 - Будівлі, споруди, передавальні пристрої

10

  3 - Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше

5

  4 - Нематеріальні активи

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки

Наприкінці звертаємо увагу на те, що вищевказані правила поширюються виключно на об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Дата складання податкової накладної – як виправити помилку

ДФС нагадує платникам ПДВ про те, що податкова накладна складається постачальником товарів чи послуг у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, тобто за правилом "першої події". Відповідно, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення "першої події", є помилково складеною податковою накладною. Звертаємо увагу, що, помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням правильної дати складання такої податкової накладної. В день виявлення такої помилки платник податку має скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої помилкової податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком "-". Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, на якого було складено таку помилкову податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації. Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання "першої події" за такою операцією. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з урахуванням термінів, встановлених Податковим кодексом  для такої реєстрації.

Порядок нарахування рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до п.255.11 статті 255 Податкового кодексу України рентна плата за спеціальне використання води обчислюється водокористувачами самостійно, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.  За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.  Платники рентної плати подають одночасно з щоквартальними податковими деклараціями копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

Іноземні доходи – об’єкт оподаткування ПДФО

ДФС нагадує про те, що відповідно до пп. 163.1.3 статті 163 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доходи, отримані резидентами з джерел за межами України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.  Порядок оподаткування іноземних доходів регламентовано п. 170.11 статті 170 Кодексу, яким визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків. У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.  Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.  Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Право на виплату доходу без наявності облікового номеру платника

ДФС нагадує, що громадяни при отриманні доходів, з яких утримуються податки, зобов’язані надавати податковому агенту інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки, а особи, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття номеру і повідомили про це  відповідний контролюючий орган та мають відмітку у паспорті,  надають серію та номер паспорту. Вищезазначені документи, які ідентифікують фізичну особу, надаються також і при сплаті податків і зборів, у разі відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, при укладанні цивільно-правових договорів, реєстрації майна, транспортних засобів та інших активів, оформленні пільг, субсидій та інших соціальних виплат тощо. Тобто, в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, має зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).  Звертаємо увагу, документи, пов’язані з проведенням вищезазначених операцій, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.  Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. А для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття коду, зобов’язана особисто подати відповідному органу ДФС  повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.  Варто пам’ятати,  що про одержані фізособами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за ф.1ДФ, яка містить обов’язкову графу для заповнення «Податковий номер або серія та номер паспорта».  Враховуючи зазначені вимоги, податковий агент має право виплачувати дохід лише тим фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, та громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Зведена податкова накладна – правила заповнення

ДФС нагадує платникам ПДВ правила складання зведеної податкової накладної, які регламентовані пунктом 19 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р.  № 1307. У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна: покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;   покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.  В даному випадку ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.  У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".  У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.  При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.  Зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.  Звертаємо увагу, що пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, для платників податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, та які до 1 липня 2017 року визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом, встановлені інші правила складання зведеної податкової накладної.

Запроваджено удосконалений сервіс «Відкриті дані» (тестова версія)

ДФС з 10.05.2017, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», запроваджено у тестовому режимі удосконалений сервіс «Відкриті дані», за допомогою якого користувачі мають можливість здійснювати: перегляд і завантаження наборів даних; систематизацію (сортування) наборів даних за визначеними ознаками; пошук окремого набору даних серед загального переліку даних. Сервіс «Відкриті дані» (тестова версія) розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/. Водночас зазначаємо, що ДФС оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua  Прес-служба Державної фіскальної служби України.

Збудували об’єкт - не забудьте про звітність

ДФС нагадує діючі положення статті 266 Податкового кодексу України, яка регулює сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, якщо у поточному році юридична особа завершила будівництво об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то вона зобов’язана подати податкову декларацію з податку на нерухоме майно протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на вказаний новостворений об'єкт. Податок на нерухоме майно сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на новостворений об'єкт. Крім того, відповідно до статті 63 Податкового кодексу України,  повідомлення про об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №  20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Місцеві податки: основа - рішення органів місцевого самоврядування

Згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо вказане рішення не прийнято, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.

Що не є доходом платника єдиного податку

ДФС нагадує платникам єдиного податку першої – третьої груп про те, що згідно з пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ)  до складу доходу платника єдиного податку не включаються: 1) суми податку на додану вартість; 2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку; 3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; 4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм; 5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів; 6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця; 7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ; 8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; 9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; 10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному у ПКУ. 

Нюанси оподаткування дивідендів в 2017 році

ДФС нагадує про особливості оподаткування дивідендів в 2017 році. Порядок,  відповідно до якого оподатковуються дивіденди, прописаний в пункті 170.5 Податкового кодексу України. Зокрема, підпунктом 170.5.4 ПКУ передбачено, що доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику за ставками 18 та 5%. Ставка 5% встановлена до доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування). Щодо ставки  18 відсотків, її застосування передбачене для пасивних доходів, крім  тих, які оподатковуються  за ставкою 5%. Під терміном «пасивні доходи», для цілей розд. IV ПКУ, вважаються, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Зокрема, в пп.170.5.3 ПКУ прописано, що дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків. Окремим підпунктом 165.1.18 в Кодексі виділені дивіденди, які не оподатковуються. Тобто, звільнення передбачене у разі, якщо дохід  нараховується на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів. Окрім того, акцентуємо увагу на підпункт 167.5.4 ПКУ (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року №1797 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", із врахуванням змін, внесених Законом України від 23 березня 2017 року №1989 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні") відповідно до якого з 01.01.2017 р. доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки 18%, тобто 9 відсотків. Підсумовуючи викладене, інформуємо, що в 2017 року доходи у вигляді дивідендів оподатковуються за ставками 5 та 18%, за винятком тих, які підпадають під звільнення. Окрім того, з 1 січня поточного року дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку за період 2016 року, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків.

Оновлено форму акцизної накладної

ДФС інформує про те, що з 6 червня п р. (дня опублікування в «Офіційному віснику України») набрали чинності Зміни до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2017р.  № 452. Зокрема, у формах акцизної накладної та розрахунку коригування до неї з’явився новий тип причини «6», який зазначається при складанні акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального у разі виробництва пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно). У новій редакції  викладено Заявку на поповнення (коригування) залишку пального, яка складається особою, що здійснює реалізацію пального, у разі, якщо виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального. 

Зміни до форми декларації акцизного податку набрали чинності

ДФС інформує про те, що з 6 червня п. р. (дня опублікування в «Офіційному віснику України») набрали чинності Зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2017р.  №451. Суттєві зміни стосуються Додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів", який відтепер повинен заповнюватися окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів (було - окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів) з обов'язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ. Згідно із змінами, Розділ II вказаного Додатку заповнюватиметься платниками податку при виправленні або уточненні показників звітності за податкові (звітні) періоди до 01 січня 2017 року при здійсненні роздрібної торгівлі пальним. Крім того, новаціями визначено, що при поданні звітності за податкові (звітні) періоди з 01 січня 2017 року значення рядка "Усього за розділами I і II" Додатку 6 має дорівнювати значенню рядка "Усього" розділу I.

Якщо замовник - держава

Платники ПДВ, що здійснюють постачання товарів чи послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, відповідно до пункту 187.7 статті 187 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначають дату виникнення податкових зобов'язань по податку на додану вартість по даті зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку. Оскільки особливий порядок визначено лише для нарахування податкових зобов'язань по ПДВ,  у разі постачання товарів чи послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення права на податковий кредит визначається у загальновстановленому порядку за правилом першої події відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу. Відповідно, внаслідок встановлення законодавством різних методик формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у разі, коли оплата за товари чи послуги проводиться з рахунків Державного казначейства, в окремих податкових періодах може відбутися перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань по податку на додану варість.

 

 

                                                                                                                                                            

 

                                                                                            

 

 

 

 

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація