Наразі ще не подано жодної петиції

КРИЖОПІЛЬСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

 

Крижопільське бюро правової допомоги

Прийом населення Крижопільського району здійснюється за адресою: смт. Крижопіль, вул. Соборна, 20

Режим роботи:       пн.- пт. з 9-00 до 18-00 год.

Обідня перерва:     з 13-00 до 14-00 год.

Вихідні дні:             субота, неділя

Телефон:                 (04340) 2-12-77

Електронна адреса:   kryzhopilske@legalaid.vn.ua

Щодо ролі новоствореного Крижопільського бюро правової допомоги  у житті територіальних громад району

01 вересня 2016 року в смт. Крижопіль розпочав роботу відділ Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Крижопільське бюро правової допомоги (далі – Бюро).

Бюро – є мережею точок активного поширення правової інформації та доступу до правових консультацій на рівні територіальних громад району та соціально вразливих суспільних груп.

Діяльність Бюро правової допомоги буде спрямована на досягнення декількох цілей:       

-підвищення правової грамотності мешканців територіальних громад району 

-сприяння досудовому врегулюванню цивільних та адміністративних спорів і зменшення навантаження на судову систему;         

-зменшення ризику обмеження доступу до права і правосуддя для найбільш соціально вразливих суспільних верств внаслідок запровадження виключного права адвокатів на представництво в суді та браком адвокатів у сільській місцевості;

-зменшення домашнього насильства, дискримінації та попередження злочинності, насамперед, серед неповнолітніх;
-посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад;
-сприяння більшій залученості територіальних громад до роботи сформованих ними органів місцевого самоврядування;
-оперативна синхронна комунікація змісту реформ, які проводяться Кабінетом Міністрів України у сфері освіти, охорони здоров'я, соціальній та інших сферах, на рівень територіальних громад;
-запобігання побутовій корупції на базовому рівні.

Повне ресурсне забезпечення бюро правової допомоги здійснюється за рахунок частини ресурсів зекономлених в результаті ліквідації управлінь юстиції районного та міського рівня без необхідності виділення додаткових ресурсів з державного бюджету.

За своїм складом Бюро є децентралізованим об’єднанням юристів - практиків, які надають безкоштовні правові консультації, користуючись при цьому єдиною базою таких консультацій, яку вони ж самі формують і підтримують в актуальному стані. У разі потреби  юристи також здійснюватимуть представництво в суді за окремими видами спорів для окремих вразливих категорій за рішенням місцевих центрів з надання безоплатної правової допомоги.

Чим займається Крижопільське бюро правової допомоги?

За своїм статусом Крижопільське бюро правової допомоги є структурним підрозділом  Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який в свою чергу підпорядковується Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

Основними завданнями Бюро є:    

-правопросвітництво у територіальних громадах;  

-надання безоплатної первинної правової допомоги; 

-забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги;   

- надання безоплатної вторинної правової допомоги (крім захисту);    

-забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції.

Бюро відповідно до покладених на нього завдань:      

-регулярно розповсюджує інформацію у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян;   

-проводить тематичні семінари, лекції, зокрема у навчальних закладах, закладах позашкільної освіти, в закладах післядипломної освіти, навчально- виховних закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; для визначених категорій громадян, зокрема, пенсіонерів, інвалідів, учасників антитерористичної операції, молоді, громадських активістів, вчителів та педагогічних працівників, медичних працівників, інших вразливих суспільних груп з метою підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення;                        

-здійснює особистий прийом та облік осіб, які звертаються до Бюро для отримання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, роз'яснює положення законодавства у сфері безоплатної правової допомоги та порядок отримання такої допомоги;            

-розглядає звернення осіб про надання безоплатної первинної правової допомоги протягом п'яти календарних днів з дня надходження зазначеного звернення;          

-надає правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань;    

-забезпечує складення заяв, скарг та інших документів правового характеру;       

-забезпечує роботу мобільних консультаційних пунктів;           

-забезпечує відвідування осіб, зокрема одиноких, похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями за місцем їх перебування з метою надання зазначеним особам безоплатної правової допомоги;  

- забезпечує розвиток мережі дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та їх функціонування на постійній основі;       

- забезпечує прийом заяв про надання безоплатної вторинної правової допомоги, їх реєстрацію та передання до відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами місцевого центру на паперових та/або електронних носіях, надає допомогу у складанні таких заяв;                                   

-здійснює представництво інтересів осіб, визначених пунктами 1, 2, 8-12 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та/або складення документів процесуального характеру, згідно з наказом відповідного місцевого центру про надання безоплатної вторинної правової допомоги та на підставі довіреності, виданої особою, яка звернулася за наданням безоплатної вторинної правової допомоги, забезпечує посвідчення зазначеної довіреності; - забезпечує надання доступу до комп'ютерів з відповідним програмним забезпеченням, за допомогою яких особа може отримати доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, надає консультації, роз'яснює правила пошуку та порядок отримання відомостей із зазначених сервісів;         

-здійснює аналіз питань, з якими особи звертаються до Бюро, та готує відповідні консультаційні матеріали;        

-готує і подає відділу інформаційної та матеріальної інфраструктури місцевого центру інформацію про діяльність Бюро для розміщення її на офіційному веб-сайті;     

-збирає за встановленою формою статистичні дані про надання безоплатної правової допомоги, зокрема щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу, а також щодо осіб, які скористались електронними сервісами Міністерства юстиції України і передає їх відділу інформаційної та матеріальної інфраструктури місцевого центру для узагальнення;                 

-бере участь у підготовці звітів місцевого центру з питань, що належать до повноважень Бюро;    

-бере участь у підготовці довідкових, інформаційних, аналітичних, статистичних, звітних та інших матеріалів з питань, що належать до повноважень Бюро;     

-готує пропозиції до проектів регіональних планів надання безоплатної правової допомоги, планів роботи місцевого центру, а також щодо їх виконання з питань, що належать до повноважень Бюро;       

-взаємодіє та координує свою діяльність з іншими бюро правової допомоги та відділом попередньої роботи з клієнтами відповідного місцевого центру; 

-виконує інші функції, відповідно до покладених на Бюро завдань.

Складання документів

В межах надання первинної правової допомоги працівники Бюро допомагають в складанні різноманітних документів правового характеру.      

До них відносяться: заяви, скарги, клопотання, запити в органи державної влади та місцевого самоврядування, до фізичних та юридичних осіб.

Працівники Бюро не займаються складанням документів процесуального характеру, в тому числі позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, та інших процесуальних документів, а надають правові послуги виключно в межах первинної правової допомоги.

Законом України «Про безоплатну правову допомогу» до первинної правової допомоги віднесено складення заяв, скарг та інших документів правового характеру, окрім документів процесуального характеру.

До документів правового характеру відносяться:

-типові проекти договорів купівлі-продажу, поставки, підряду, надання послуг, оренди або іншого договору;

-разові звернення, заяви, скарги, клопотання, листи, відповіді або інші документи правового характеру;

-запити до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших державних інституцій.

До документів процесуального характеру відносяться:

-позовні заяви;

-апеляційні чи касаційні скарги;

-претензії та відповіді на них;

-заперечення на ухвали судді тощо.

Право на безоплатні правові консультації мають всі громадяни, що законно перебувають на території України. А найбільш незахищені категорії громадян: малозабезпечені, в т.ч. багатодітні сім’ї, інваліди, ветерани війни, учасники АТО, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які опинились в складних життєвих обставинах чи постраждали від збройних конфліктів, та інші, можуть також скористатись послугами адвокатів за рахунок Держави. 

Відкриття Крижопільського бюро правової допомоги – це суттєвий крок у розвитку територіальних громад, у спрощенні доступу громадян до правосуддя, і є реальною можливістю реалізації конституційного права громадян на безоплатну правову допомогу.
Всі жителі Крижопільського району, які потребують безоплатної правової допомоги, можуть звертатися до Крижопільського бюро правової допомоги за адресою: смт. Крижопіль, вул.Соборна, 20, тел. 2-12-77.                                                                                                  

У Вінницькій області громадяни, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги можуть звертатися до місцевих центрів за такими адресами:   м. Вінниця – вул. Порика, 29;  м. Гайсин – 2-й провулок Кропоткіна, 2;  м. Козятин – пров. Кондрацького, 1а; 

смт. Томашпіль –  пл. Тараса Шевченка, 6.                                                                                                 

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно з мобільних і стаціонарних телефонів у межах України).


Крижопільське бюро правової допомоги інформує:

Відтепер зареєструвати громадське об’єднання можна буде у місцевих центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Раніше, згідно із чинним законодавством, зареєструвати громадське об’єднання можна було в обласному управлінні юстиції, що ускладнювало процес реєстрації, оскільки громадянам з районів, сіл, селищ та міст Вінницької області не зручно їхати до обласного центру, щоб подати документи.
Для створення доступних умов для легалізації громадських формувань Міністерством юстиції України прийнято рішення збільшити точки доступу до реєстрації громадських об’єднань та наділити місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги функціями з прийняття та видачі документів для державної реєстрації громадських організацій. На даний час у Вінницькій області діють 4 таких центри (м.Вінниця, м.Козятин, м.Гайсин, смт. Томашпіль), а з 1 вересня 2016 у Вінницькій області працюють ще 26 бюро правової допомоги у складі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким також планується з 2017 року передати функції з державної реєстрації громадських формувань. Відповідний наказ Міністерства юстиції України набрав чинності 24 червня 2016 року. 
Отже, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2016 № 1717/5 з липня цього року у місцевих центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги працюватиме фронт-офіс на підставі Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5. У місцевих центрах з надання безоплатної правової допомоги також прийматимуть та видаватимуть документи для державної реєстрації, та вноситимуть зміни у відомості громадських формувань, які не мають статусу юридичної особи, зокрема це стосується громадських об’єднань, третейських судів, творчих спілок, професійних спілок, структурних підрозділів політичних партій, а також місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань.
Центри працюють з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 18:00 години без перерви на обід.
Для подачі документів звертайтесь за адресами: 
м. Вінниця – вул. Порика, 29; м. Гайсин – 2-й провулок Кропоткіна, 2;
м. Козятин – пров. Кондрацького, 1а; смт. Томашпіль – площа Тараса Шевченка, 6.

До уваги представників громадських формувань!

До 1 січня 2017 року необхідно переглянути власні статути, внести і зареєструвати зміни до них у відповідність до Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру.

Відповідно до зазначеного порядку неприбутковим організаціям для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій необхідно в термін до 1 січня 2017 року привести у відповідність до вимог Податкового кодексу свої установчі документи та у цей самий строк подати копії таких документів  контролюючому органу, територіальному органу ДФС.

Для включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій установчі документи громадських формувань повинні:

- містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;     

- передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року, не приведуть свої установчі документи у відповідність до зазначених вимог, та не надішлють копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 року контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Враховуючи вищевикладене, всі громадські формування повинні до 1 січня 2017 року переглянути власні статути, внести і зареєструвати зміни до них у відповідності до Податкового кодексу України. 

Порядок реєстрації змін до установчих документів громадських формувань

Документи на реєстрацію подаються до:     

- Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.      

- Центру надання адміністративних послуг.        

- Місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Перелік документів, які подаються для внесення змін до відомостей про громадське формування:

- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; (форма заяви за посиланням http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0014-16/paran42#n42 );

-примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (крім внесення змін до інформації про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою), невід’ємною частиною якого є реєстр учасників засідання уповноваженого органу; (до прикладу: протокол загальних зборів, конференції, з’їзду);

-примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління; (до прикладу: протокол засідання правління, ради, комітету);

-документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру; (до прикладу: реєстр осіб, присутніх на загальних зборах, конференції, з’їзді);

-відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) – у разі внесення змін до складу керівних органів;

-документ про сплату адміністративного збору, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;

-установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі. (до прикладу: Статут, Положення).

► До уваги громадських формувань

У зв'язку зі змінами в податковому законодавстві України громадським формуванням необхідно внести зміни в установчі документи з приводу неприбутковості.

До 30 грудня 2016 року реєстрація змін проводиться безкоштовно. За отриманням консультації та можливості оформлення документів звертатись:

- до Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: пл. Тараса Шевченка, 6, смт. Томашпіль Вінницької області, тел.: (04348) 2-11-72.

- до Центру надання адміністративних послуг при Крижопільській РДА та до державного реєстратора фізичних та юридичних осіб за адресою: вул. Героїв України 61, смт. Крижопіль Вінницької області, тел.: (04340) 2-24-43.

- Телефонний номер Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (0432) 66-17-81.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області закликає громадські формування, у тому числі громадські об’єднання внести зміни у власні статути (положення)

У зв’язку зі змінами у чинному законодавстві України всім неприбутковим організаціям, у тому числі, громадським об’єднанням, організаціям роботодавців, професійним спілкам, творчим спілкам, необхідно до 01 січня 2017 року привести свої статути у відповідність до вимог Податкового кодексу України, що стосуються змісту установчих документів неприбуткових організації.

У зв’язку з цим, зазначеним громадським формуванням необхідно затвердити свої статути (положення) у новій редакції та подати їх на реєстрацію до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7), або до місцевих центрів надання адміністративних послуг (що знаходяться у кожному районі області) чи до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Вінниця, м. Козятин, м. Гайсин, смт. Томашпіль). Перелік необхідних документів, їх зразки та порядок оформлення розміщено на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - http://vinjust.gov.ua/.

Звертаємо увагу, що адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.

Враховуючи викладене, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області закликає громадські формування звернутись до реєструючого органу до середини грудня 2016 року з метою якнайшвидшого та безоплатного внесення змін до установчих документів.

Право учасника АТО на грошову допомогу розміром 5650 гривень

 До Крижопільського бюро правової допомоги систематично звертаються учасники антитерористичної операції  з питанням щодо розміру грошової допомоги, яка виплачується відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

 Стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає щорічну виплату до 5 травня учасникам бойових дій разової грошової допомоги у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Стаття 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлює, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків: пенсіонерам – за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, – за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на 2016 рік мінімальна пенсія за віком та прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 травня 2016 року – 1130 гривень.

Разом з тим посилання в Законі на те, що грошова допомога виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а також на те, що при виплаті одноразової грошової допомоги необхідно керувався постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №141 «Про розмір разової грошової допомоги», є невірним. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п. п. 61-63, 66 розділу 2, п.3 розділу З Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4,6-22,24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зазначено, що Закон України «Про державний бюджет України» є основним фінансовим документом і через своє спеціальне призначення не повинен регулювати відносини у інших сферах суспільного життя. Окрім того, Законом України «Про державний бюджет» не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Також Конституція України не надає Закону України «Про державний бюджет» вищої юридичної сили, ніж сила інших Законів.

Отже, починаючи з 22 травня 2008 року в редакції від 25.12.1998 року відновлено дію частину 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої, розмір грошової допомоги учасникам бойових дій має становити п'ять мінімальних пенсій за віком.

Зазначене рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов’язковими для виконання на території України і остаточними.

Норми Постанови Кабміну України від 02.03.2016 року №141 «Про розмір разової грошової допомоги» звужують обсяг встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» прав та пільг учасників бойових дій, а закони України мають вищу юридичну силу як акти органу законодавчої влади, ніж акти Кабінету Міністрів України як органу виконавчої влади. Тому ця постанова не може бути застосована при нарахуванні виплат щорічної одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій не може бути залежним від бюджетних асигнувань і потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, в 2016 році кожен учасник бойових дій повинен отримати 5650 гривень.

Довідково. Учасники АТО для вирішення питань щодо отримання одноразової грошової допомоги, а також щодо інших питань соціального захисту мають право на адвоката за кошт держави. За правовою допомогою просимо звертатися в Крижопільське бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: смт. Крижопіль, вул.Соборна, 20, тел. 2-12-77. 

Записи в трудовій книжці про проходження військової служби за призовом під час мобілізації

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція) трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів.                                                                              

Пункт 2.19 Інструкції передбачає, що до трудової книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

Пунктом 1.14 Інструкції зазначено, що військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі – Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред’являють військовий квиток.

Тож запис до трудової книжки працівника про проходження військової служби вноситься до трудової книжки працівників, які прийняті на роботу після закінчення служби в Збройних Силах України на основі військового квитка, а запис до трудової книжки працівника про проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період, який працює та має запис в трудовій книжці про прийняття на роботу, може не проводиться.

Зміни у правилах розрахунку субсидії

Кабінет міністрів України змінив правила розрахунку субсидії, постановою №635 від 8 вересня 2016 року. Зокрема, замість реальних доходів вносяться умовні – для тих, хто служить, навчається або не має офіційних доходів.

Для військовослужбовців строкової служби, якщо вони зареєстровані в будинку, де живе родина, яка претендує на субсидію, встановлено умовний дохід в розмірі 50% прожиткового мінімуму (725 грн).

Для осіб, які досягли 18-річного віку станом на 1 січня, середньомісячний сукупний дохід якої  менший від прожиткового мінімуму, або доходи відсутні, але такий громадянин навчався на денній формі навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, то для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні одного прожиткового мінімуму (зараз – 1450 грн).

Для осіб, які досягли 18 років, які отримують стипендію, а також для тих, кому держава платить будь-яку допомогу (по інвалідності, по догляду за інвалідом, одиноким матерям тощо), враховуються фактичні розміри цих доходів. Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на 1 січня року, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму (2900 грн).

Якщо на момент звернення за призначенням субсидії громадянин є непрацюючим пенсіонером, який не має інших доходів, крім пенсії, в його середньомісячний сукупний дохід враховується розмір пенсії за попередній місяць.

Водночас з доходів, які впливають на призначення і розмір субсидії, виключені: вартість безкоштовних путівок, протезів, засобів реабілітації (коляска, милиці), суми, виплачені за шкоду здоров’ю в зв’язку з виробничою травмою. Також претендент на субсидію може отримати  у винятковому порядку, за рішенням комісії при місцевих органах влади. Для цього йому треба довести, що його доходи дійсно менше розрахункових (наприклад, людина безробітна і зараз серйозно хвора).

Внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»

Найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – внутрішньо переміщеним особам та особам, які претендують на отримання такого статусу, а також особам, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги: по перше, враховуватиметься дохід особи, а не всієї сім’ї, як це було дотепер; по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів (а не якщо дохід її сім’ї є меншим за прожитковий мінімум, як це було дотепер); по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу;».

►Пільги учасникам АТО щодо сплати податків та зборів

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

►Щорічна разова грошова допомога

Так зокрема, не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО (стаття 165 Податкового кодексу України та згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

►Благодійна допомога

З метою заохочення громадян до підтримки захисників України, встановлено, що не оподатковується податком на доходи  фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги.

Також, передбачається пільга і для самих благодійників - не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО.

Наприклад: фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в  подальшому передає бійцю АТО.  Ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів  не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.

Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.

►Пенсії

Крім цього, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.

Наприклад: Податковим кодексом передбачено оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми пенсії (у частині перевищення), якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 4134 грн.). Якщо інваліду АТО виплачують пенсію у розмірі 6000 грн, то сума такої пенсії не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

►Військовий збір

Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.

Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. То на період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.

►Земельний податок

Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 Податкового кодексу України.

Наприклад: для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як
0,01 гектара, а для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари.

►Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Так, наприклад, рішенням Київської міської ради була встановлена пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для квартир/житлових будинків, що належать учасникам АТО або сім'ям загиблих учасників.

Наприклад: фізичним особам надається пільга щодо сплати  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база об’єкта оподаткування  житлової нерухомості  зменшується: для квартири - на 60 кв. метрів,  для житлового будинку - на 120 кв. метрів.

На всю площу квартири/житлового будинку зменшується база оподаткування об’єкта, що належить учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції на праві власності, але не більше одного об'єкта.

►Податок на додану вартість

 Також, положенням Податкового кодексу України встановлено, звільнення від оподаткування  податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене.

Наприклад: Підприємство імпортує бронежилети, які передає учасникам АТО. Операція з ввезення на митну територію таких бронежилетів звільняється від оподаткування ПДВ.

►Податкова звітність

Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво.

►Пільги для мобілізованих фізичних осіб-підприємців

Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій

►Єдиний внесок, мобілізація

Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює такауповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в якій передбачені заходи впливу та стягнення.

►Безоплатною правовою допомогою можуть скористатися більше незахищених громадян

Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року №1798-VІІІ внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу. 

Насамперед, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та осіб, які до сьогодні лише претендували на отримання такого статусу.
Така ж соціальна гарантія встановлена для осіб, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було до прийняття зазначених змін, а з будь-яких інших питань. 

Також суттєво змінилися підходи до визначення рівня малозабезпеченості, що є критерієм для отримання безоплатної вторинної правової допомоги: 

- по-перше, особа матиме таке право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

- по-друге, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер.

Внесені зміни враховують об’єктивну потребу у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги особам, які мають дохід, що дорівнює прожитковому мінімуму або навіть більше, проте є недостатнім для самостійної оплати правових послуг. Крім того, прийняті зміни зроблять особу незалежною від доходів інших членів сім’ї у питанні звернення за безоплатною правовою допомогою. Насамперед, це уможливить звернення за такою допомогою осіб, законні інтереси та права яких порушуються в сім’ї.

►Здобуття професійно-технічної та вищої освіти учасниками АТО та їхніми дітьми

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року      № 975 затерджено порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.

Постановою передбачені різні для кожної категорії види надання державної цільової підтримки. Загалом, вона буде надаватися у вигляді повної або часткової оплати навчання, пільгових довгострокових кредитів на навчання, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного проживання в учнівських гуртожитках та безоплатного доступу до мережі Інтернет.

Згідно з постановою, підтримка надаватиметься особам, які визнані учасниками бойових дій, їх дітям, а також дітям, один із батьків яких загинув внаслідок захворювання, одержаного в період участі в АТО та дітям, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.

Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2017 року, крім підпунктів 2 і 3 пункту 3 Порядку та умов, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 вересня 2017 року.

►Як отримати виплату за листками непрацездатності внутрішньо переміщеним особам

Як відомо, в зоні проведення АТО соціальні виплати не сплачуються. Для того, щоб отримати матеріальне забезпечення на виплату листків непрацездатності, підприємство повинно перереєструватися на вільній території. Але, як бути тим працівникам, чиє підприємство не пройшло перереєстрацію? Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  №37 від 26.12.2014  (зареєстрована в Міністерстві юстиції України  21.01.2015  за №68/26513) визначено порядок надання матеріального забезпечення застрахованим особам, які були переміщені з зони АТО. Порядок набрав чинності з 06.02.2015 року.

►Хто може розраховувати на отримання допомоги від Фонду

Правом на отримання матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування можуть скористатися особи, які перебувають (або перебували) у трудових відносинах з підприємством (або були добровільно застраховані) та офіційно зареєстровані як переміщені особи на підконтрольних Україні територіях. До сплати приймаються листи непрацездатності, які були відкриті до моменту переміщення особи, та лікарняні по вагітності та пологах, які отримані не пізніше 30 тижнів після переміщення. Особа на момент настання страхового випадку повинна бути застрахованою в системі державного соціального страхування.

►Які документи потрібно надати

 Для отримання матеріального забезпечення потрібно звернутися з заявою до робочого органу за новим місцем реєстрації та надати наступний пакет документів:                                                                                                                          

  - лист непрацездатності;

- паспорт та копії 1-4 та 11-16 сторінок;

- копію довідки про одержання ідентифікаційного податкового номеру;                  

- копію довідки про переміщення на територію, підконтрольну Україні з відміткою державної міграційної служби;

- довідку з банку про відкриття рахунку для зарахування коштів;                                 

- завірену копію трудової книжки (за наявності). У разі відсутності необхідних документів – довідку з Пенсійного фонду України. Якщо не має можливості підтвердити документально страховий стаж, лікарняний буде розраховано виходячи з мінімального страхового стажу в розмірі 50% від середньоденної допомоги;

- довідку про нараховану заробітну плату за шість місяців, що передують страховому випадку з зазначенням видів виплат та кількістю відпрацьованих днів (часів). При відсутності цих даних розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати;

- копію свідоцтва про народження дитини – для отримання допомоги по догляду за хворою дитиною;

- копії посвідчень (при їх наявності), які надають право на отримання пільги по страховому стажу.

Фізичні особи-підприємці, які забезпечують себе роботою самостійно повинні надати копію договору про добровільну участь у системі державного соціального страхування та документи, що підтверджують сплату єдиного соціального внеску.

►Терміни виплати допомоги

Допомога призначається протягом 10 днів з моменту отримання повного пакету документів та повинна бути сплачена протягом 10 наступних робочих днів на власний розрахунковий рахунок застрахованої особи. Єдиний соціальний внесок, прибутковий податок та військовий збір утримуються та перераховується працівниками Фонду.

Рекомендації підготовлені на основі матеріалів видання «Бухгалтер.com»

►Перелік осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації  речових прав на нерухоме майно від сплати адміністративного збору звільняються:

1) фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначені Законом;

2)громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3)громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

5) інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

6) інваліди I та II груп;

7) Національний банк України;

8) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

►Записи в трудовій книжці про проходження військової служби за призовом під час мобілізації

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція) трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів.                                                                              

Пункт 2.19 Інструкції передбачає, що до трудової книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

Пунктом 1.14 Інструкції зазначено, що військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (далі – Збройні Сили України та інші війська) та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних сил держав учасниць СНД, пред’являють військовий квиток.

Тож запис до трудової книжки працівника про проходження військової служби вноситься до трудової книжки працівників, які прийняті на роботу після закінчення служби в Збройних Силах України на основі військового квитка, а запис до трудової книжки працівника про проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період, який працює та має запис в трудовій книжці про прийняття на роботу, може не проводиться.

►Зміни у правилах розрахунку субсидії

Кабінет міністрів України змінив правила розрахунку субсидії, постановою №635 від 8 вересня 2016 року. Зокрема, замість реальних доходів вносяться умовні – для тих, хто служить, навчається або не має офіційних доходів.

Для військовослужбовців строкової служби, якщо вони зареєстровані в будинку, де живе родина, яка претендує на субсидію, встановлено умовний дохід в розмірі 50% прожиткового мінімуму (725 грн).

Для осіб, які досягли 18-річного віку станом на 1 січня, середньомісячний сукупний дохід якої  менший від прожиткового мінімуму, або доходи відсутні, але такий громадянин навчався на денній формі навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, то для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні одного прожиткового мінімуму (зараз – 1450 грн).

Для осіб, які досягли 18 років, які отримують стипендію, а також для тих, кому держава платить будь-яку допомогу (по інвалідності, по догляду за інвалідом, одиноким матерям тощо), враховуються фактичні розміри цих доходів. Якщо в особи, яка досягла 18-річного віку станом на 1 січня року, за який враховуються доходи для призначення субсидії, відсутні доходи, для розрахунку субсидії середньомісячний дохід такої особи визначається на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму (2900 грн).

Якщо на момент звернення за призначенням субсидії громадянин є непрацюючим пенсіонером, який не має інших доходів, крім пенсії, в його середньомісячний сукупний дохід враховується розмір пенсії за попередній місяць.

Водночас з доходів, які впливають на призначення і розмір субсидії, виключені: вартість безкоштовних путівок, протезів, засобів реабілітації (коляска, милиці), суми, виплачені за шкоду здоров’ю в зв’язку з виробничою травмою. Також претендент на субсидію може отримати її у винятковому порядку, за рішенням комісії при місцевих органах влади. Для цього йому треба довести, що його доходи дійсно менше розрахункових (наприклад, людина безробітна і зараз серйозно хвора).

Внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»

Найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – внутрішньо переміщеним особам та особам, які претендують на отримання такого статусу, а також особам, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги: по перше, враховуватиметься дохід особи, а не всієї сім’ї, як це було дотепер; по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів (а не якщо дохід її сім’ї є меншим за прожитковий мінімум, як це було дотепер); по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу;».

►Заходи щодо попередження насильства в сім’ї

Діяльність щодо попередження насильства в сім’ї регламентується Конституцією України, Законами України «Про попередження насильства в сім’ї», «Про міліцію», «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», Сімейним кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу», а також низкою спільних наказів Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства транспорту та зв’язку, Міністерства внутрішніх справ та Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», попередженням насильства в сім’ї  є система соціальних і спеціальних  заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї.

Попередження насильства в сім’ї забезпечується цілим комплексом загальносоціальних і спеціальних заходів, метою яких є:

- усунення причин і умов, які призводять до насильства в сім’ї,обмеження його поширеності;

- припинення такого насильства, надання соціальної підтримки жертвам насильства в сім’ї  і забезпечення їхньої безпеки;

- зменшення негативного впливу насильства, яке має місце в сім’ї, на нормальний розвиток дітей;

- притягнення винних у вчиненні насильства в сім’ї до відповідальності, соціально-психологічна і медична корекція і підготовка до повернення в сім’ю;

- контроль за поведінкою осіб, які реально можуть учинити в сім’ї насильство, і осіб, визнаних винними в сімейному насильстві.

Загальносоціальне попередження здійснюється державою у вигляді діяльності її органів з контролю за додержанням прав та свобод особи.

Спеціальне попередження є загальною назвою сукупності різноманітних конкретних заходів одноразового чи тривалого характеру, що мають за мету скоротити кількість проявів насильства в сім’ї; не допустити вчинення фізичного, сексуального, психологічного й економічного насильства або припинити вже почате насильство. Так, спеціальне попередження може виявлятися у винесенні захисного припису, поставленні особи на профілактичний облік, винесенні офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, направленні кривдника на проходження корекційної програми.

Крім того, заходи спеціального попередження в залежності від моменту їх здійснення поділяються на  заходи профілактики насильства в сім’ї (спрямовані на завчасне виявлення сімей, де існує загроза виникнення насильства, відвернення причин і умов, що призводять до його скоєння, або обмеження їх впливу, а якщо можливо, то й усунення їх та створення достатнього захисту від насильницьких посягань для кожного члена сім’ї) та заходи припинення насильства в сім’ї (оперативні заходи, спрямовані на фактичне переривання початого насильства та застосовуються в критичних ситуаціях, коли життю і здоров’ю жертви насильства в сім’ї загрожує небезпека). Ці заходи передбачені розділом III Закону «Про попередження насильства в сім’ї».

Важливим є те, що заходи попередження насильства в сім’ї мають здійснюватись у всіх випадках, тобто коли діяння кривдника кваліфікується і як адміністративне правопорушення, і як злочин.

Підставами для вжиття заходів попередження насильства в сім’ї є:

- заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, відносно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї;

- висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання щодо вжиття заходів попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;

- отримання повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї;

- отримання інформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім’ї за інших обставин (публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян, керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органів громадського самоврядування та ін.), однак лише за умови наявності згоди жертви насильства в сім’ї або особи, щодо якої існує реальна загроза його вчинення. Проте отримання такої згоди не є обов’язковим, якщо жертвою насильства є неповнолітня або недієздатна особа.

Таким чином, захист людини від насильства в сім’ї державою відбувається винятково з ініціативи або за бажанням особи, яка потребує допомоги та захисту з боку державних органів. І лише в разі отримання повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальної його загрози стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї (оскільки рівень психічного чи фізичного розвитку таких осіб не дозволяє в повній мірі усвідомлювати небезпеку, яка їм загрожує, і відповідним чином на неї реагувати), заходи вживаються без їх згоди.

►До відома суб’єктів декларування - осіб, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»

До відома суб’єктів декларування - осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», інших осіб, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. 

Станом на 01 лютого 2017 року для доступу до системи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за адресою  https://portal.nazk.gov.ua/login передбачено можливість використання посилених сертифікатів відкритого  ключа, виданих такими акредитованими центрами сертифікації ключів (далі – АЦСК):

АЦСК Державної прикордонної служби України,

АЦСК Збройних Сил,

АЦСК Державної казначейської служби України,

АЦСК «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України»,

АЦСК ринку електричної енергії,

АЦСК органів юстиції України,

АЦСК Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»,

АЦСК державного підприємства «Українські спеціальні системи»,

АЦСК Інформаційно-довідкового департаменту ДФС,

АЦСК публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України»,

АЦСК публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»,

АЦСК товариства з обмеженою відповідальністю «Алтерсайн»,

АЦСК «Masterkey» товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-мастер»,

АЦСК товариства з обмеженою відповідальністю «Ключові системи»,

АЦСК ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,

АЦСК товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації ключів «Україна».

Для входу до системи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за адресою  https://portal.nazk.gov.ua/login), з використанням особистих ключів та відповідних їм посилених сертифікатів відкритого ключа, виданих акредитованими центрами сертифікації ключів  рекомендується завчасно отримати послуги електронного цифрового підпису.

Контактну інформацію зазначених АЦСК розміщено у електронному реєстрі суб'єктів, які надають послуги, пов'язані з ЕЦП за адресою   http://czo.gov.ua/ca-registry .

Окрім того, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності», розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 145-р «Про забезпечення надання послуг електронного цифрового підпису державним службовцям, які займають посади, віднесені до категорій А і Б, та інші прирівняні до них посади» послуги електронного цифрового підпису можна отримати в:

-акредитованому центрі сертифікації ключів органів юстиції України, що знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, тел.: +380 (44) 206-71-33, 206-71-59, 206-71-94, електронна пошта: ca@informjust.ua;

-акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, що знаходиться за адресою: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, тел.: +380 (44) 284-00-10, електронна пошта:  inform@acskidd.gov.ua;

-акредитованому центрі сертифікації ключів Державної казначейської служби України, що знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, тел.: +380 (44) 286-48-68, електронна пошта:  t_cadku@treasury.gov.ua.»

►Прояви корупції в Україні

Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 14.10.14 р. № 1700-VІІ  визначає:

«Корупція» - це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Корупційними діяннями є:                                                                                         

а) незаконне одержання особою, що уповноважена на виконання державних чи самоврядних функцій, подарунків, послуг, пільг тощо безоплатно або за ціною, яка істотно нижча їх фактичної вартості.

б)  одержання особою, що уповноважена на виконання державних чи самоврядних функцій, кредитів, позичок, цінних паперів, нерухомого та іншого майна з використанням при цьому пільг і переваг, не передбачених чинними законодавством.

Закон України «Про боротьбу з корупцією» визначає коло осіб, які несуть відповідальність за корупційні дії. Відповідно до цього закону:

1) державні службовці;

2) Прем’єр – міністр, перший віце - прем’єр міністр, віце – прем’єр міністри, міністри;

3) народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим, депутати місцевих рад усіх рівнів;

4) посадові особи місцевого самоврядування;

5) військовослужбовці збройних сил України та інших військових формувань (крім солдатів строкової служби).

Крім того, Україна приєдналася до низки міжнародних конвенцій та угод, які стали у такий спосіб складовою частиною українського законодавства і також містять підстави, санкції та механізми щодо запобігання та боротьбі із корупцією. 

Корупція буває системною  та випадковою , великою та малою. Що ж до проявів корупції, які найчастіше мають місце у нашому повсякденному житті, то вони наступні:

Хабарництво -  обіцянка, пропозиція чи надання якої-небудь переваги, яка належним впливає на дії чи рішення посадовою особи.

Здирництво – примушення громадянина платити гроші чи надавати інші цінності в обмін на дії чи бездіяльність посадової особи.

Протекціонізм  - надання ресурсів громадянами, які належить до якоїсь певної привілейованої групи.

 Кумівство – висування родичів на державні посади, надання їм пільгових послуг та ресурсів;

Обман – це поведінка, спрямована на отримання власної вигоди чи вигоди для третьої сторони шляхом обману громадянина чи юридичної особи;

Розтрата бюджетних коштів – крадіжка ресурсів особами, які мають владу або контроль над чим-небудь цінним.

Зловживання владою – участь у домовленостях, придбанні посади чи отриманні комерційного інтересу, що є несумісним з офіційним статусом та положенням.

Нормативно-правові акти України не дають єдиного визначення поняття корупції. Аналіз міжнародно-правових документів також свідчить про існування різних підходів розуміння корупції. Так, у Резолюції «Практичні заходи боротьби з корупцією», розповсюдженій на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинності (Гавана, 1990 р.), корупція визначається як «порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що проявилися в протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності». Інший документ ООН (Довідковий документ про міжнародну боротьбу з корупцією) формулює поняття корупції як «зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях».

Таким чином, корупція – це складне соціальне явище, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держави. Воно полягає як у протиправних діях (бездіяльності), так і неетичних (аморальних) вчинках.

Корупцію можна визначити як складне соціальне (а за своєю суттю асоціальне, аморальне і протиправне) явище, що виникає в процесі реалізації владних відносин уповноваженими на це особами, що використовують надану їм владу для задоволення особистих інтересів (інтересів третіх осіб), а також для створення умов здійснення корупційних дій, приховування цих дій та сприяння їм.

► Реєстрація проживання новонародженої дитини по- новому

Де  може бути  зареєстроване місце проживання  новонародженої дитини ?

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.

В першу чергу, дитина  не може бути зареєстрована  в квартирі чи будинку, де не зареєстрований  ні один з його батьків (усиновлювачі) або у відповідних випадках, де не проживає опікун або не знаходиться навчальний заклад чи заклад охорони здоров’я, в якому вона проживає.

Також вона не може бути зареєстрована, як власне і всі інші, в нежилому приміщенні.

В який термін з моменту народження потрібно зареєструвати місце проживання дитини?

На те, щоб виконати це, батькам дається три місяці з дня державної реєстрації її народження.

Де реєструють місце проживання новонароджених і які необхідні документи?

Для реєстрації  місця проживання новонародженої  дитини за місцем проживання батьків або одного із них можна звернутися в регіональний Центр надання адміністративних послуг.

Серед  документів, які необхідно буде подати батькам є: заява (яка заповнюється в самому Центрі) ,  паспорти батьків, свідоцтво про народження дитини, квитанція про оплату держ. мита.

За бажанням батьків, документи для реєстрації місця проживання новонародженої можуть бути подані до органів РАЦС одночасно з державною реєстрацією народження дитини.

Реєстрація  місця проживання дитини через органи соц. захисту

Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Зокрема законодавством тепер передбачено, що реєстрації проживання новонародженої дитини відбувається під час оформлення допомоги при народженні.  Сама реєстрація визначена у зміненому Порядку  призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми

Для реєстрації місця проживання дитини одним із батьків (опікуном) до органу соціального захисту населення подається квитанція про сплату державного мита або копія посвідчення, яке дає право на звільнення від сплати мита.

Як проходить реєстрація місця проживання новонародженої дитини:

Орган соціального захисту населення у строк до трьох календарних днів надсилає територіальному підрозділу ДМС інформацію за формою, встановленою МВС, та документи, необхідні для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Територіальні підрозділи ДМС у строк до п’яти календарних днів після надходження зазначених документів подають органу соціального захисту населення інформацію про реєстрацію місця проживання дитини.

У разі коли особа, яка звернулася за допомогою, подала неправдиві відомості про реєстрацію місця свого проживання, територіальний підрозділ ДМС повідомляє про це органу соціального захисту населення, який надсилає зазначеній особі інформацію про неможливість зареєструвати місце проживання дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

►ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО НАДАННЯ ПІЛЬГОВОЇ ІПОТЕКИ УЧАСНИКАМ АТО ТА ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМ

Президент України Петро Порошенко 16 березня 2017 року підписав Закон України № 1954-VІІІ «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» щодо реалізації державних житлових програм.

Зокрема, закон передбачає розширення категорії одержувачів державної підтримки в розмірі 50% вартості будівництва (придбання) доступного житла або пільгового іпотечного житлового кредиту особами, які є ветеранами антитерористичної операції і родичами осіб, які загинули в АТО. 
До переліку таких одержувачів також увійдуть внутрішньо переміщені особи, чиє житло було зруйновано в результаті бойових дій в районах проведення АТО в Донецькій і Луганській областях у порядку, встановленому законом «Про боротьбу з терроризмом».
Крім того, буде збільшена ставка фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла з  3%  до  7%. 

Закон набирає чинності з 09 квітня 2017 року.

►У ДОВІДЦІ ПРО ВЗЯТТЯ НА ОБЛІК ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ НЕ ВКАЗУВАТИМУТЬ ЇХНЄ МІСЦЕ ПЕРЕБУВАННЯ

Президент України Петро Порошенко 23 березня 2017 року підписав Закон України № 1973-VІІІ «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». 

Згідно із Законом довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи виключено із переліку документів, до яких вносяться відомості про місце перебування особи.

Таким чином, норми Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» узгоджуються із нормами Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який є спеціальним в сфері регулювання правового статусу внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Реалізація Закону забезпечить узгодження законодавчих норм, спрямованих на гарантовані права щодо вільного пересування та вільного вибору місця проживання для внутрішньо переміщених осіб.

Закон набирає чинності з 16 квітня 2017 року.

НАБУВ ЧИННОСТІ ЗАКОН, ЯКИМ ЗМІНЕНО ПОРЯДОК СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ НА ПЕРІОД АТО

З 15 квітня 2017 року діють зміни до Податкового кодексу, які стосуються платників податків на тимчасово окупованій території України. Про це йдеться в Законі України від 23.03.2017 №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Закон передбачає, що на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:  

- зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;  

- зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 - 101 Податкового кодексу.                                                                                     

Відлік строку давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу, зупиняється на період, протягом якого до вищезазначених платників податків, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 Податкового кодексу.

Однак ці положення не застосовуються з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця та з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.                         

Не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості та суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО.

Крім того, Законом конкретизовано, що під час нарахування (виплати) фізособам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати.

Встановлено, що Закон застосовується до податкових періодів  починаючи з 1 січня 2017 року.   

Зміни до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника

Згідно Постанови Верховної Ради України від 07.02.2017 №1836-VIII вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника».

Відподно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", раніше особи з інвалідністю з дитинства або діти з інвалідністю мали право на одночасне отримання державної соціальної допомоги та пенсії по втраті годувальника. Після внесення змін: особи з інвалідністю з дитинства або діти з інвалідністю мають право на одночасне отримання державної соціальної допомоги та державної соціальної допомоги дитині померлого годувальника (передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам») .

У Законі України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» після внесення змін зазначено, що державна соціальна допомога призначається, в тому числі і особі, яка є дитиною померлого годувальника (в тому числі дитина народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника).

Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, наступного за днем ​​смерті годувальника, якщо звернення за призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.

Призначатися державна допомога дитині буде до досягнення нею 18 річного віку. Дітям, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, в професійно-технічних та вищих навчальних закладах до закінчення ними навчальних закладів, але не більше ніж до досягнення 23 років, а дітям-сиротам – допомога призначається до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Розмір державної соціальної допомоги встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: на одну дитину - 100%, на двох дітей - 120%, на трьох і більше дітей - 150%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання допомоги дітям померлого годувальника» набрав чинності з дня, наступного за днем ​​його опублікування - з 05.03.2017.

У місячний термін з дня набрання чинності Законом Кабінет Міністрів України забезпечує приведення у відповідність нормативно-правових актів передбачених цим Законом.

►Оновлений  перелік пільг для учасників АТО в 2017 році

Основні пільги учасникам АТО, які надаються відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Податкового кодексу України зібрані в списку нижче:  

- безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;         

- першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);           

- безкоштовне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування; 

- 100% знижка для інвалідів війни та 75% знижка учасникам бойових дій плати за користування житлом (квартплата) та комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 м2 загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку оплати, та додатково 10,5 м2 на сім’ю), а також 75% знижка на вартість палива для осіб, які проживають в будинках, що не мають центрального опалення;                        

- безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загальногокористування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів незалежно від відстані та місця проживання;   

- користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;   

- щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;   

- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;      

- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; 

- використання чергової щорічної відпустки у зручний час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;  

 - переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разіліквідації підприємства, установи, організації;    

 - першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;                

- одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садовихділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;   

- першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садовихбудинків;               

- безкоштовний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50% знижкою;                            

- по сплаті податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;       

- позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовахк вартирних телефонів (оплата у розмірі 20% від тарифів вартості основних і 50% — додаткових робіт). Абонплата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів;        

- першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;         

- позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

- учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів та на курси для отримання відповідних професій;                                             - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;             

- щорічно до 5 травня учасникам бойових дійвиплачується разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України;   

- пільга зі сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га, а для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більше 2 га;

- фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, покликані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами військового часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по ПДФО та ЄСВ;       

- не обкладаються військовим збором на період участі в АТО;    

- безкоштовне оздоровлення для дітей учасників АТО, підручники, проживання в гуртожитку, соціальні стипендії, повне або часткове навчання за рахунок бюджету, довгострокові кредити на освіту на пільгових умовах, соціальні стипендії;   

- час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, зараховується в їх вислугу років, стаж роботи, стаж роботи за фахом, а також до стажу державної служби в подвійному розмірі.                              

Крім того, додаткові пільги і гарантії учасникам АТО можуть бути встановлені рішеннями органів місцевого самоврядування.

До відома обєднань громадян                                                                                           

1 липня 2017 рoку спливaє тeрмiн для нeприбуткoвих oргaнiзaцiй з пeрeрeєстрaцiї стaтутiв згiднo нoвих вимoг укрaїнськoгo пoдaткoвoгo зaкoнoдaвствa.

Вiдпoвiднo дo стaттi 15 Зaкoну Укрaїни “Прo oб’єднaння грoмaдян”, змiни дo стaтутних дoкумeнтiв зaрeєстрoвaних oб’єднaнь грoмaдян пiдлягaють oбoв’язкoвiй рeєстрaцiї.

Пoстaнoвoю Кaбiнeту Мiнiстрiв Укрaїни вiд 13 липня 2016 рoку №440 зaтвeрджeнo Пoрядoк вeдeння Рeєстру нeприбуткoвих устaнoв тa oргaнiзaцiй, включeння нeприбуткoвих пiдприємств, устaнoв тa oргaнiзaцiй дo Рeєстру тa виключeння з Рeєстру.

Вiдпoвiднo дo зaзнaчeнoгo пoрядку нeприбуткoвим oргaнiзaцiям для включeння дo Рeєстру нeприбуткoвих устaнoв тa oргaнiзaцiй нeoбхiднo в тeрмiн дo 1 липня  2017 рoку привeсти у вiдпoвiднiсть дo вимoг Пoдaткoвoгo Кoдeксу свoї устaнoвчi дoкумeнти тa у цeй сaмий стрoк пoдaти кoпiї тaких дoкумeнтiв  кoнтрoлюючoму oргaну, тeритoрiaльнoму oргaну ДФС.

Для включeння нeприбуткoвoї oргaнiзaцiї дo Рeєстру нeприбуткoвих устaнoв тa oргaнiзaцiй устaнoвчi дoкумeнти грoмaдських фoрмувaнь пoвиннi: мiстити зaбoрoну рoзпoдiлу oтримaних дoхoдiв (прибуткiв) aбo їх чaстини сeрeд зaснoвникiв (учaсникiв), члeнiв тaкoї oргaнiзaцiї, прaцiвникiв (крiм oплaти їх прaцi, нaрaхувaння єдинoгo сoцiaльнoгo внeску), члeнiв oргaнiв упрaвлiння тa iнших пoв’язaних з ними oсiб, a тaкoж пeрeдбaчaти пeрeдaчу aктивiв oднiй aбo кiлькoм нeприбуткoвим oргaнiзaцiям вiдпoвiднoгo виду aбo зaрaхувaння дo дoхoду бюджeту в рaзi припинeння юридичнoї oсoби (у рeзультaтi її лiквiдaцiї, злиття, пoдiлу, приєднaння aбo пeрeтвoрeння).

Пoрядoк внeсeння змiн визнaчaється у стaтутi грoмaдськoї oргaнiзaцiї. Цi питaння пoвиннi бути зaзнaчeнi у стaтутi, aджe вoни вiднoсяться дo тaких, щo зaзнaчaються oбoв’язкoвo.

Внeсeння змiн дo стaтуту грoмaдськoї oргaнiзaцiї здiйснюється вищим oргaнoм упрaвлiння oргaнiзaцiї — з’їздoм (кoнфeрeнцiєю) aбo зaгaльними збoрaми oргaнiзaцiї.                                                                                 

Дoвiдкa:

Рeєстрaцiя змiн дo стaтуту грoмaдськoї oргaнiзaцiї нa пeршoму eтaпi здiйснюється у пoрядку, визнaчeнoму Пoлoжeнням прo пoрядoк лeгaлiзaцiї oб’єднaнь грoмaдян, щo зaтвeрджeний Пoстaнoвoю Кaбiнeту Мiнiстрiв Укрaїни №140 вiд 26 лютoгo 1993 рoку.

Вiдпoвiднo дo п.12 Пoлoжeння, для рeєстрaцiї змiн, щo внoсяться дo стaтутних дoкумeнтiв oб’єднaння грoмaдян, дo рeєструючoгo oргaну пoдaються:

1) зaявa прo рeєстрaцiю зaзнaчeних змiн, пiдписaнa упoвнoвaжeним прeдстaвникoм;

2) прoтoкoл з’їзду (кoнфeрeнцiї) aбo зaгaльних збoрiв з рiшeнням прo внeсeння змiн дo стaтуту (пoлoжeння);

3) стaтут (пoлoжeння) в двoх примiрникaх з унeсeними змiнaми;

4) oригiнaли свiдoцтвa прo рeєстрaцiю oб’єднaння грoмaдян тa йoгo стaтуту (пoлoжeння).

У рaзi внeсeння дo стaтутних дoкумeнтiв змiн, щo пoв’язaнi iз змiнoю мiсцeзнaхoджeння oб’єднaння грoмaдян, дoдaткoвo пoдaються дoкумeнти, якi пiдтвeрджують мiсцeзнaхoджeння тaкoгo oб’єднaння.

Зa рeзультaтaми рoзгляду зaяви прo рeєстрaцiю змiн приймaється у тeрмiн, пeрeдбaчeний для рoзгляду зaяви прo рeєстрaцiю oб’єднaння грoмaдян, рiшeння прo рeєстрaцiю змiн з викoнaнням вiдпoвiднoї пoзнaчки нa титульнoму aркушi стaтуту (пoлoжeння) aбo прo вiдмoву в їх рeєстрaцiї.

Тaким чинoм, для рeєстрaцiї чи нaдaння вiдмoви у рeєстрaцiї змiн дo стaтуту грoмaдськoї oргaнiзaцiї встaнoвлeнi тaкi ж тeрмiни, як i для рeєстрaцiї oргaнiзaцiї.

Зoкрeмa, зaявa прo рeєстрaцiю мiсцeвoї грoмaдськoї oргaнiзaцiї рoзглядaється у 3-дeнний стрoк пiсля нaдхoджeння дoкумeнтiв. Рiшeння прo рeєстрaцiю aбo вiдмoву в нiй зaявнику пoвiдoмляється нe пiзнiшe нaступнoгo рoбoчoгo дня пiсля йoгo прийняття. Зaявa прo рeєстрaцiю всeукрaїнськoї тa мiжнaрoднoї грoмaдськoї oргaнiзaцiї рoзглядaється прoтягoм oднoгo мiсяця пiсля нaдхoджeння дoкумeнтiв. Рiшeння прo рeєстрaцiю aбo вiдмoву в нiй зaявнику пoвiдoмляється письмoвo в 10-дeнний стрoк пiсля йoгo прийняття.

У рaзi змiни нaзви, мiсцeзнaхoджeння вищoгo стaтутнoгo oргaну, мeти oб’єднaння грoмaдян рeєструючий oргaн видaє нoвe свiдoцтвo прo рeєстрaцiю тaкoгo oб’єднaння.

Прo змiну свoєї нaзви oб’єднaння грoмaдян зoбoв’язaнe пiсля рeєстрaцiї змiн oпублiкувaти вiдпoвiднe oгoлoшeння в зaсoбaх мaсoвoї iнфoрмaцiї.

Вiдпoвiднo дo пункту 1 Пoстaнoви Кaбiнeту Мiнiстрiв „Прo пoрядoк спрaвляння i рoзмiри збoру зa рeєстрaцiю oб’єднaнь грoмaдян” №143 вiд 26 лютoгo 1993 рoку рeєстрaцiя змiн, щo внoсяться дo стaтутних дoкумeнтiв oб’єднaнь грoмaдян, прoвoдиться бeзoплaтнo.

 

 

 

 

 

                                              

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація