Наразі ще не подано жодної петиції

Марцин

      Знатна ланкова колгоспу «3-й вирішальний», Крижопільського району, двічі Герой Соціалістичної Праці (1948 і 1958), народилася 19.02.1899 року в с. Жабокрич (тепер Крижопільського району) в сім’ї селянина –бідняка. До революції працювала по найму, потім у своєму селянському господарстві. З 1930 – в колгоспі «3-й вирішальний» (з 1935 – ланкова). Прославилася високими врожаями цукрових буряків, кукурудзи та інших сільськогосподарських культур. В 1961р. ланка Марцин виростила по 62,9ц/га зерна кукурудзи і по 427 ц/га цукрових буряків. Нагороджується двома орденами Леніна. За результатами, досягнутими в тому році, Тетяна Марцин була удостоєна першої Золотої Зірки Героя Соціалістичної Праці. А потім одержала орден Леніна, медаль «За трудову доблесть». Отримала десяток золотих медалей ВДНГ. Трудові досягнення ланки героїні з кожним роком зростали. Ось вже до 530 центнерів піднявся врожай коренів, а через рік і до 560. У п’ятдесят восьмому році Президія Верховної ради СРСР «За видатні успіхи у справі одержання високих і сталих врожаїв…, досвіду у вирощуванні сільськогосподарських культур…» нагородила Тетяну Марцин другою Золотою Зіркою Героя Соціалістичної Праці… На той час вона працювала ланковою уже 25 років – чверть століття.

      Померла 14 лютого 1974року.

 

 

Ольга Федорiвна Десяк народилася у передвоєнному 1940-му роцi, 21 вересня. У мальовничому селi Тернiвцi. Як i її однолiтки, в 1947 роцi вперше переступила порiг Тернiвськоi семирiчної школи, яку успiшно закiнчила в 1954-му. Середню ж освiту здобувала уже будучи дорослою, через двадцять років. Одразу пiсля закiнчення семирiчки пiшла працювати в мiсцевий колгосп «Україна», спочатку вирощувала цукристi на буряковiй плантацi, згодом очолила бурякiвничу ланку. А у далеких уже
шiстдесятих правлiння колгоспу доручило Ользi Федорiвнi очолити спецiалiзовану ланку по вирощуванню кукурудзи.  А за працю - i винагорода. Найнища. Звания Героя Соцiалiстичної Працi iз врученням ордена Ленiна. Ольгу Федорiвну Десяк у 1971 роцi нагороджено за високi трудовi досягнення Орденом Трудового
Червоного Прапора, а через два роки у 1973 роцi - орденом Жовтневої революцiї. А скiльки медалей прикрашають груди кавалера трьох орденiв Ольгу Федорiвну неодноразово обирали депутатом сiльської, районної, обласної рад. 3 1975 по
1985 рiк - О.Ф. Десяк депутат Верховної Ради України.

 

Життя цiєї людини — то жива легенда, iм’я iсторiї нашого славного краю. Якби хтось кожнiй людинi символ пiдбирав, то для Микити Яковича Діброви символом був би, мабуть, колос у долонях. Бо в цьому вiн увесь, великий працелюб, великий сiяч, великий хлiбороб. Бо достиглим колоссям в ручi пiд час жнив вiдраховувала свої лiта ця людина. Сорок один рiк вiн очолював господарства у Кiсницi, Голубечому, Красносiлцi. І як очолював, врожаї якi эбирали! Не тi часи, скажете? Не тi, звичайно. Але ж не тiльки часи... У 1958 роцi Микиту Яковича удостоєно високого звання Героя Соцiалiстичної Працi, вiн нагороджений двома орденами Ленiна, орденами Жонтневої Революцiї, «Знак пошани», багатьма медалями. Не старiють вашi нагороди, Микито Яковичу, не втрачають високої духовної ваги. Бо с в цьому свiтi вiчнi цiнностi, вiчнi iстини — Людина, Любов, Земля, Хлiб, Добро. Ви — Добра Людина, яка любить Землю i Хлiб високою любов’ю. Немас у вас за плечима академiй престижних, але ви — академiк вiд землi, перед якою все життя приклонялися по-синiвськи. нона ж вiддячувала за це високим i густим колосом, що ставав запашним хлiбом на столах в оселях

 

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація