Наразі ще не подано жодної петиції

Данило Кирилович Заболотний                                                                                                                                         ( 28.12.1866-15.12.1929)                                                                                                                                                 

Народився 28 грудня 1866 року в с. Чоботарка (нині с. Заболотне) Ольгопільського повіту Подільської Губернії.

В1877 році після смерті батька Данило переїхав до дядька в Ростов – на – Дону, де навчався в Нахічеванській гімназію.

1880 року хлопець переїхав до другого дядька, В.М.Сауляка, в Одесу, де поступив у Рішельєвську класичну Гімназію.

В 1885 році юнак вступив на природниче відділення фізико – математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. 1889 року четвертокурсник Д.К.Заболотний взяв участь у сходці проти масового звільнення революційно настроєних студентів університету, за що був виключений з університету без права поновлення. Притулок юнак знайшов на бактеріологічній станції, де продовжив наукові дослідження мікроорганізмів.

В 1891 році Д.К.Заболотному  дозволили скласти екзамен екстерном в Новоросійському університеті. Того ж року він вступає на третій курс медичного факультету в Києві.

 В 1893 році Д.К.Заболотний разом з іншими науковцями, ризикуючи своїм життям, випробували на собі холерний ембріон.

1894 ріку вчений виїдає на роботу до міста Кам’янця - Подільського після закінчення Київського університету.

Протягом 1897 – 1899 років Д.К.Заболотний приймав участь в експедиціях по боротьбі з чумою в Індії, Внутрішній Монголії, Персії, Аравії, Месопотамії, Китаї.

Більше 10 років (1900- 1911р) вчений вів боротьбу з холерою в Шотландії, Португалії, на Поволжі, в Одесі, Маньчжурії.

В1920 році організував першу в світі кафедру епідеміології в Одеському медичному інституті.

1923 року Заболотного переведено в систему закладів Академії наук СРСР.

З 1926 року Д.К.Заболотний – дійсний член Академії науки СРСР. Різнобічний талант вченого розкрився на посту президента Всеукраїнської Академії наук.

1928 року вчений організував у складі Академії наук УРСР інститут мікробіології та епідеміології і став першим його директором.

15 грудня 1929 року перестало битися серце великого вченого, гуманіста Д.К.Заболотного. Похований в рідному селі Заболотне.

«Діти дорогі, любіть науку і правду!» - це були його останні слова.

 

 Костянтин Віталійович Широцький                                                                                                                   ( 26.05.1886 - 13.09.1919)

В селі Вільшанка Ольгопільського повіту (нині Крижопільського р-ну) 26 травня (за старим стилем) 1886 року в родині священника народився Костянтин Віталійович Широцький. З дитинства полюбив він своє мальовниче село, де вдало поєднувались елементи української, молдавської, польської і єврейської культури. Саме тут він прилучився до краси рідної природи і почав переносити своє бачення на папір. Костянтин закінчив початкову школу у Вільшанці, Тульчинську духовну школу, потім навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії.

Талановитий хлопець у 1906 році вступив до Петербурзького університету на історико-філологічний факультет, вивчав там український та російський живопис, графіку, архітектуру, досліджував витоки декоративного мистецтва в Україні, зокрема на Поділлі. Після закінчення університету Широцький працював в ньому як приват-доцент.

Під час першої світової війни жив на Буковині та в Галичині. Вивчав і збирав зразки народного мистецтва цих країв, досліджував творчість багатьох художників. Написав і видав книги «Художнє оздоблення дому в минулому і тепер» та «Нариси з історії декоративного мистецтва України», які побачили світ у 1914 році.

У подальшій творчості наш земляк досліджував мистецьку спадщину поета-демократа Т. Г. Шевченка, збирав матеріали про древній Київ. У пресі були опубліковані статті Костянтина Віталійовича «Шевченко - портретист», «Гравюри Т. Шевченка», «Шевченко ілюстратор», «Шевченко і Брюллов», в яких автор підкреслював етапне значення Тараса Григоровича в історії українського мистецтва, виділяв його вклад у розвиток окремих видів і жанрів - портретного й жанрового живопису, книжкової і станкової графіки.

Та доля відвела йому короткий життєвий вік - 33 роки. 13 вересня 1919 року Костянтин Широцький, автор 150 наукових праць. Похований він в селі Білоусівка на Вінниччині.

 

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація