Наразі ще не подано жодної петиції

Історична довідка

Історичні відомості с.Андріяшівка, Каєтанівки(Кринички),Висока Гребля

Село Андріяшівка розташоване в північно-західній частині Крижопільського району,в  південній лісостеповій області  Подільської височини. По геоморфологічному районуванню відноситься до ерозійно-денудаційної рівнини,розвинутий  на докембріційній платформі.

Розкинувшись на берегах річки Шумилівка та її притоків. Андріяшівка розміщена на Жмеренській височині. Клімат помірно-0 континентальний,помірно-вологий. Влітку переживають вітри північно-західного напрямку,а взимку південного напрямку.

Площа села Андріяшівка-94,7га.Рельєф території гористий,пересічений. Грунти чорноземи,опідзолені,сушники.

В основі назви села лежить антонім Андріяш. Місцеві жителі вважають,що це був поміщик,який заснував село у ХХУ11 столітті. Даних про існування  Андріяшівки в 17 столітті немає.  Враховуючи активну колонізацію західного

Крижопілля молдованами(волохами),а саме в першій половині 18 століття можна зробити висновок,що Андріяшівка появилась в цей період.

Назва села Каєтанівка теж,на нашу думку,походить від антоніма Каєтан.

Це ім я  було неофіційно закріплене в основному за поляками,або,навіть ,за певними соціальними групами(поміщики) Звичайно,як тенденція,а не норма тому в цьому конкретному випадку Каєтаном міг бути поляк,або, конкретніше,поміщик Каєтан Хілярський,пам'ять про якого вже закріплена в топонімі Хілярщина.

Перші історичні записи про село знаходяться у «Ведомости Подольськой епархии и той же губернии Ямпольського уезда села Андрияшевки церкви Свято- Дмитреєвской» за 1835-1881рр населення село Андріяшівка складалось з духовних дворян і селян. Дворянами в цей період були  Іван Мартинович Жуковський та Лаврентій Іванович Громський. Вони відносильсь до «чиншової» шляхти. На початку 19 століття магнати все більще утискувати цю шляхту,яка в нових умовах російської реальності вже не має того суспільно-політичного значення,що в Речі- Посполитій.

Після  Подільського повстання 1830-1831рр.За перевірки законного права шляхти на російське дворянство.

На особливу увагу заслуговують демографічні процеси,які відбувались у Андріяшівці протягом Х1Х століття.Разом  з присілком Каєтанівкою з 1835 го року тут проживало 535 чоловік. У 1892-926.Отже за 1835-1892 ,в Андріяшівці фіксується демографічне зростання населення-від535 до 926 чоловік за 47 років.

Проте,як показує аналіз це був прямий,однозначний процес. Наряду з абсолютним збільшенням періодично спостерігається і відносне зменшення кількості жителів.

Хоча Андріяшівка і  отримала свою назву від молдавського імені Андріяш,слідів молдавської колонізації тут небагато. Ось прізвища власне Андріяшівці зафіксовані в ХІХ столітті Грабовський, Бойко, Ковальчук, Федорчук, Жмурко, Микитюк, Муха, Бергель, Богачик, Гуральнюк, Мерва, Кудик, Гаврилюк, Гнатюк, Шевчук, Іванишин, Казьков.

В Каєтанівці зустрічались в названий період такі прізвища. Бачок,Кокошка,Шкроба,Довгань,Куций ,Гонтар,Хабаза,Коваль.

В соціальному відношенні населення Андріяшівка та Каєтанівка ділилось на 4 групи. До першої відносились духовні (священнослужителі), до другої- дворяни (потім однодворці),до третьої-військові ,і четверта найбільш чисельною групою були селяни..

На увагу заслуговує проблема  рекрутів в Андріяшівці  та Каєтанівці.

Остаточно склалась система рекрутських наборів в Росії в 1705  році. Тоді ж  вперше згадується і слово» рекрут» В 1723 році почалась розкладка рекрутів за числом душ. Коли Андріяшівка після розподілів Польщі увійшла до складу Російської імперії,то тут,теж почали діяти рекрутські вибори. В 1835 році в цьому населеному пункті фіксуються Киліана Григорівна 28 років з сином Прокопієм,біля Кузьми Граборського проживала Анна Іванова рекрута 25 років з сином Трифоном,сестра Барського Єфросинія. В 30-х 40-х рр. Х1Х столітті в Андріяшівці І Каєтанівці проживало в середньому 3 рекрути. Жінки проживали все життя ,як рекрути і помирали в цьому стані.

З початком 60-років рекрутська система починає занепадати. ЇЇ заступає загальна військова повинність,про яку згадувалось вище. Отже,за 100 років

Х1Х століття Андріяшівка і Каєтанівка пережили дві форми мобілізації недоліком першої було те,що служба тривала 25 років.

Після ліквідації кріпосного права у сільському господарстві Андріяшівки і Каєтанівки відбулись певні зрушення. Так у 1862 році було використано той фактор,що через село протікала річка Шумилівка  (Марківка) тут було збудовано водяний  двоповерховий млин.

Була в Каєтанівці ще одна форма володіння землею- колективна»Общество местних крестьян»,які проживали  на станції Монастирище,Київської губернії належало тут 20 десятин землі.

Господарство вели самі власники.

З 1883-го року в селі Андріяшівка існувала церковно- приходська школа. В якій працював вчителем з 1990-го  року Георгій Клементійович Волинський,син диякона,який закінчив Летичівське міське двохкласне училище. В 1990-1901 –му  навчальному році в школі навчалась 33 хлопчики,дівчаток не було.

В 1924-му році  в Андріяшівку був направлений учитель Горецький Карпо Кирилович,який народився 17.01.1898-го року і прожив 91 рік,це був заслужений учитель України . Школа розташовувалась у двох приміщенях,де навчалось 80 учнів і більше.

Помер Горецький Карпо Кирилович у с. Андріяшівка 20-го січня 1989-го року і похований на кладовищі в селі Андріяшівка.

В селі Каєтанівка (нині Кринички) школу було відкрито в 1893 –му році,в ній працював з 1990 року селянин Михайло Феодосійович Грицищен. В 1900-1901-му навчальному році у школі навчалось 20 хлопчиків,дівчаток не було.

В селі  в Адріяшівка і в селі Каєтанівка (Кринички) школи розміщувались в сільській  корчмі,що виділена була під школу за наполяганням священика Федора Бясорабського.

Фінансування школи було із громадських грошей 150 карбованців за рік Андріяшівка та 88 карбованців в рік Кринички.

В 1923 році  в   селі Криничках було відкрито школу,де було 4 класи.

Працювала там Бойко Майя Іванівна. В 1970 році школу в Криничках було закрито.

Село Висока Гребля ,як свідчить «Географічний словник царства Польського та інших  словянських країн» за 1895 рік, Висока Гребля –це село над річкою Шумилівкою (Марківкою) відносилось в 1895 році до Ольгопільського повіту. На кордоні з Ямпільським повітом входило до Піщанського поліцейського округу  Мястківської волості. Від залізничної станції Крижопіль  село лежало на відстані 10 верств. До повітового центру

Ольгопіль було 70 верств. В 149  житлових будинках проживало 614 мешканців,тобто в середньому 4 чоловіки на один будинок. У  Високій Греблі  633 десятини належали селянам,450 десятин-поміщикам. В 1895 році

Високогреблянським селянам  належало більш ніж 60% всієї землі,то цей показник значно перевищував середній по Україні.

Був у Високій Греблі і водяний млин. Землі належали колись князям Любомирським, потім- Ярошинським,а в 1895 році - Тизенгаузену. Цей поміщик виводив свій рід від «лівонської полонянки,дворянки Тизенгаузен,звільненої в 1611 році,яка була повитухою Цариці Марії,і яка бачила царевича Дмитрія живого і мертвого. Поміщікам Роману і Ванді Олександровичам Тизенгаузенам, які проживали в місті Кракові,належало 527 десятин землі. Цю землю вони здавали в оренду Юрію Каєтановичу Гошовському.

Населення    Високої Гребля  відносилось до трьох конфесій : православної,католицької та протестантської. В 1890 році в селі було відкрито школу грамоти,через 7 років   для неї було побудовано новий кам’яний будинок.

В період колективізації  (1929-1932рр) на сучасній території Андріяшівської територіальної громади  було організовано 3 артілі : с.Висока Гребля-артіль імені Горького,с.Андріяшівка- артіль імені Шевченка, с.Кринички (Каєтанівка) - артіль 12-річчя Жовтня. Остаточно колективізацію було завершено в 1932 році.

  Першим лікарем в Андріяшівці    був Ковальчук Архип Митрофанович,який прийшов з фронту першої світової війни і працював в селі до 1938 року.

 В 1939 році в селі  відкрили медпункт,в якому працював Хабаза Юхтим.

 З 1980 по 1987 рік в Андріяшівці діяла лікарська амбулаторія,де був головний лікар ,акушер при лікарській амбулаторії була автомашина швидкої допомоги. Першим лікарем  амбулаторії була Штуць Зіна Сергіївна. Після неї очолював амбулаторію Малюта Микола Миколайович. Амбулаторія обслуговувала с.Кринички,с.Горби, с.Андріяшівку та с.Високу Греблю,також сусіднє село Кісницю.

 В  1987 році було закрито лікарську амбулаторію,відкрито фельдшерський  пункт,де працювала Пасічник Олена Миколаївна,на даний час працює Курінчук Алла Анатоліївна.

 В селі Кринички працювала сільська бібліотека,де в 1956-1959рр,завідуючим був Гонтар Василь  Юхимович,прізвище Лєсна Євгенія Сергіївна.

 В селі Андріяшівка працював сільський клуб,де з 1949 –го року завідуючим був Прищак Андрій Васильович.

 В 1969 році в селі Андріяшівка було закінчено будівництво  Будинку культури.

 Жителі Андріяшівки і Криничок (Каєтанівка) взяли активну участь у другій світовій війні (1939-1945рр) В 1941-1945 рр загинув  61 житель с.Андріяшівка.

 До Криничок не повернулось 88 жителів,до села Висока Гребля-95 жителів.

 В  1954 –році було об’єднано  3 артілі в колгоспі імені Шевченка на базі села Андріяшівка. Першим  головою колгоспу  було обрано Бажуру Сергія Опанасовича,який працював довго і плідно. Колгосп був одним із перших у  районі. За плідну працю робітників колгоспу було нагороджено такими відзнаками:

«За трудову доблесть»

Шкатула Франко Юлькович,Петров Ганна Платонівна, Люшня Лідія  Никифорівна,Лєсний Олександр Павлович.

«Знак  пошани»

Мартинюк  Петро  Станіславович,Купчак Терезка Василівна,Мальчик Софія Максимівна ,Шкатула Василь Степанович,Лозінський  Іван Андрійович.

В 1990 році  в селі Висока Гребля було збудовано двоповерхову школу,директором якої став Притула Василь Іванович.

В даний час навчається 51 дитина,є спортзал і стадіон.

В 2006 році   відновлено роботу дитячого   садочку «Сонечко» ,який відвідує 19 діток.

На даний час   на території громади  функціює: В.Греблянська школа,ДНЗ «Сонечко»,сільський клуб,сільська бібліотека,Фап с.В.Гребля та Андріяшівка, відділення зв’язку ,працює 13 фермерських господарств.           

 

 

 

 

 

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація