Наразі ще не подано жодної петиції

Історична довідка

Історія села та культури села Вільшанка

Крижопільського району Вінницької області

Вільшанка-Побережна розташована на схилах трьох ярів; по їх дну протікають дві річки:одна без назви, а друга - Вільшанка. На відміну від двох других Вільшанок - Бершадської і Забугської, наша називається Побережною. У XVIII ст. вона належала князям Любомирським, потім перейшла до Дзедушинських, а від них до Фелікса Барщевського. Дочка останнього, Ангеліна, вийшла заміж спочатку за Юр'євича, а потім за Родоконакі, успадкувала це помістя, яким володіла до початку XX ст.

          В 1502 р. у  Вільшанці проживало 1452 православних прихожан. Першими жителями села були переважно молдовани, а згодом селяни-малороси. Головне їх заняття  - землеробство, а згодом - добування каменю, столярство, шиття чобіт і т.д.

       Про початок розвитку культури па селі можна говорити в довоєнні і після воєнні роки. До війни у центрі села була пристосована хата-читальня, з однієї кімнати з глиняним

полом. Лавочки закопані в землю, де сідала молодь, щоб подивитись кіно. Кіно було німе,

крутити корбою (перевозне). Електрики не було. Незважаючи на такі умови, жителі села

приймали участь у художній самодіяльності, організовували співочий гурток,

драматичний. Кіньми їздили на хутора: Доярню, Файгород, Рудник і там показували свою самодіяльність.

        А в період Великої Вітчизняної війни такі культурні заклади, як клуб, бібліотека зовсім не працювали. Населення немало можливості культурно відпочити. І аж в травні 1950 році загальні збори жителів семи колгоспів прийняли постанову про об'єднання всіх колгоспів села в один колгосп, який було названо " Шлях до комунізму". За цим актом за колгоспом було закріплено 7200 га землі. Об'єднання всіх колгоспів в один було покладено початок розвитку всіх галузей. В тому числі і культури.

І в 1953 році розпочинається будівництво першого Будинку культури. А в 1954 році він

був збудований на 500 місць. В Будинку культури працювали гуртки самодіяльності. Біля

клубу грав перший духовий оркестр, де збиралась вся молодь і жителі села на вихідні дні.

Працює вже бібліотека, в якій налічується 11500 книг наукової, політичної, художньої та

іншої літератури. Бібліотека нараховує 750 читачів. Також був збудований Будинок

культури на Руднику, Доярні, Файгороді.

       В 1956 році у центрі села на братській могилі льотчиків,  був збудований перший пам'ятник " Скорботної матері".

      З ростом економіки колгоспу зріс добробут і культура колгоспників: кіно, газети, журнали, книги стали їх невід'ємною частиною життя.

      І в 1966 році розпочинається будівництво нового Будинку культури вже на 650 місць. У 1968 році до 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції будівництво Будинку

культури закінчується. Він працює по сьогоднішній день.

     У 1968 році був побудований біля Будинку культури пам'ятник загиблим воїнам у

Великій Вітчизняній війні.

     В після воєнні роки на селі працювала хата-музей дитячого письменника М.П. Трублаїні, який родився і виріс у нашому селі. А в 1978 році хата-музей була переобладнана і біля неї був збудований музей пам'яті М.П. Трублаїні "Шхуна Колумб". А в 1989 році біля школи відкрито пам’ятник М.П.Трублаїні.

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація